Дієслово. Дієприкметник, дієприслівник. Підготовка до ЗНО.

написавши, капітально, вийти

зараховано, виконані, депозитний

читати, замовлений, збалансували

перерахунок, кропити, зберіг

втрачатимуть, внесок, заблоковано

На сонці ясени горять, спадають ягоди з шовковиць.

Хлопець не може опертися бажанню глянути в вікно, зводить очі...

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю

Небо червоніло й жовтіло, ніби облите золотом, облите жаром.

відчинити, скласти, проймати

підмінити, знати, розкидати

зашелестіти, говорити, скоротити

попереджати, збігти, випекти

захопити, зібрати, вдуматися

залишати, іржати

залишити, нести

трапитися, хвилюватися

спати, боротися

вчитися, грати

сподіваюсь, зробіть, бринить, хвалитиме

возять, полікувала, напишімо, возвеличу

виконай, переповіси, попроси, повідомте

передамо, шукають, мріятиму, жартували

підкреслити — підкреслюй

підійти — підійди

розвивати — розвиваємо

зберегти — збережемо

принести - приносьте

Ніхто не годен вищі барви вбити, даровані мені святим чуттям.

Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.

Вона зачаровано слухала його принадний голос.

На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі.

 У чистому плесі Дніпра люди прали вибілене на сонці полотно.

 Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну, як два струмки в одну ріку дощами сховану.

Дзюркотіння струмків нагадує звуки народжувані музичними інструментами.

Довгі ряди грубо обтесаних каменів тяглися вздовж поля 

Омиті росами квітки розтулюють повіки.

залишивши, залишаючи, залишені

читаючи, прочитавши, дочитуючи

тремтячи, тремтячі, затремтівши

засинаючи, заснувши, заснулий

подзвонивши, віддзвонюючи, піднісши

відчиняючи, відчинивши, приготуючи

опинившись, жовтіючи, прижовкнувши

плануючи, запланувавши, підносячи

Каштан зацвів білим цвітом, піднявши до сонця, свої свічки.

Листя на гіллі, передчасно пожовкло й осипалось встеляючи тротуар.

Дерево благало дощу, пожадливо ловлячи, життєдайні краплі роси.

Сумував каштан, затиснувши у своїх кулачках зеленаві їжачки.

Теплий дощ напоїв спраглу землю, повернувши каштану, молодість.

Рівна дорога роздвоюючись вужчала.

Річка звиваючись губилася в зелених шатах.

Листя боязко тремтить і не втримавшись летить.

Земля засинаючи п’є з вечірніх туманів.

Ліс на хвилину примовк ані шелесне завмерши.