Дієслово. Вид дієслова, час, спосіб дієслова, форми дієслова

1-а ос. одн. наказ. способу;

3-а ос. одн. дійсн. способу;

2-а ос. одн. дійсн. способу.

2-а ос. одн. дійсн. способу;

2-а ос. множ. дійсн. способу;

2-а ос. одн. наказ. способу;

2-а ос. одн. множ. наказ. способу.

пишете, вантажиш, женемо, скажіть;

читаємо, бачете, повірь, сховаюсь;

кричете, розносимо, переборете.

вид, рід, число, особа, спосіб, час;

рід, число, особа час;

спосіб, вид, час, особа, число;

вид, рід, число, особа, спосіб, час, форма;

наказовий

умовний

дійсний

передамо, шукають, мріятиму

зустрів би, доглядай, зачекали б

вивчіть, сподіваюсь, хвалитиме

повідомте, розповіси, хай співають

подай.., повір..мо, виход..те, гуляй..те

порад..мо, сяд..те, скажіт.., зачиніт..

помрій.., винос.., перевір..те, ріж..мо

обміркуй.., обметіт.., їд..те, ляж..те

умовного способу;

наказового способу;

дійсного способу.

хай пише, слухай, сядь;

нехай скаже, напишу, хотів би;

шуміти, зайди, звесели.

самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робить? що з ним робиться?

незмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки і відповідає на питання як? коли? де? куди? звідки? якою мірою? чом? з якою метою?

службова частина мови, яка слугує для вираження відношення іменника до інших слів у реченні;

службова частина мови, яка слугує для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення.

1;

3;

5;

8.

9;

5;

2;

жодної.

8

5

9

7

1

2

3

4

5

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю.

Казати правду треба вчасно і невчасно.

На сонці ясени горять, спадають ягоди з шовковиць.

Небо червоніло й жовтіло, ніби облите золотом і жаром.

Я візьму тебе на крила з озера тісного, що деревами закрито і закуто в береги.

піднімати, писати, розкидати

сказати, скласти, проймати

передати, говорити, скоротити

попереджати, спочити, випекти

вивчити, зібрати, додуматися