Дисидентський рух

1975 р.

1976 р.

1978 р.

 1965 р.

В.Стус

 І.Кандиба

В.Чорновіл

 М.Руденко

обмеження функцій і компетенції каральних органів (КДБ і МВД)

зародження робітничого руху і розгортання масових страйків

посилення партійного контролю над творчою інтелігенцією

 внесення до Конституції СРСР та УРСР статей про громадянські права і свободи

домінування релігійної течії, її зовнішня підтримка

координація масових антиурядових акцій із московськими групами

 мирний, ненасильницький характер боротьби

поширення руху лише в західних областях України

домагатися акредитування в Україні представників зарубіжної преси

домагатися, щоб на міжнародних нарадах із питань безпеки та співробітництва в Європі Україна була представлена окремою делегацією

ознайомити широкі кола української громадськості і світову громадськість з фактами порушення прав людини в Україні

провести в УРСР альтернативні вибори до Верховної Ради

добиватися ліквідації системи ГУЛАГу та реабілітації незаконно засуджених

домагатися припинення втручання у внутрішні справи соціалістичних країн Східної Європи

 домагатися внесення до Конституцій СРСР та УРСР положень про свободу слова, друку, віросповідання, мітингів, зборів

інтервенцією радянських військ до Афганістану

проведенням Наради з безпеки та співробітництва в Європі

подіями «Празької весни»

ухваленням ООН Загальної Декларації прав людини

«...про порушення свободи слова, судові і позасудові репресії в Україні, становище українських політв’язнів у тюрмах і таборах...»

«...про боротьбу народів за свою свободу, духовне та соціальне розкріпачення, роль СРСР у зміцненні миру у всьому світі...»

 «про проблеми та досягнення передової української радянської науки, її роль у піднесенні розвитку народного господарства республіки...»

«...про здобутки й перспективи радянської економіки, роль Комуністичної партії Радянського Союзу в покращенні добробуту радянських людей...»

регулярні виїзди за кордон

 підготовка до збройного повстання

масові акції громадської непокори

 постійні переслідування з боку владних структур

 критика недоліків радянської системи

 відстоювання прав людини

депутатська недоторканість

видання самвидаву

вивішування синьо-жовтих прапорів

страйки на підприємствах

масові кампанії громадської непокори

 написання протестних листів

  самоспалення

 індивідуальний терор проти представників влади

подіями в Чехословаччині, які отримали назву «Празька весна»

підписанням СРСР Гельсінського заключного акта

інтервенцією СРСР в Афганістан та згортанням міжнародної політики «розрядки»

 придушення революції в Угорщині

 збройний опір окупаційній радянській системі.

невелика кількість об’єднаних в окремі організації протестувальників проти політики порушення національних, громадянських прав і релігійної свободи.

змовницькі групи, які чинили опір політиці русифікації в Україні.

широкий суспільний рух за самостійність України.