"Для чого людині серце"

оповідання

казка

вірш

науково-художній твір

У глибокому яру

У густому-прегустому лісі.

Поміж корінням дерев

На високій горі

Вони не мали сердець.

Вони не мали розуму.

Бо вони дерев'яні.

Їм було це все не цікаво.

Дівчинка

Хлопчик

Лисичка

Ведмідь

Як вона вдягнена.

Колір її очей.

Що в неї довге волосся.

Як з очей дівчинки капали сльози.

Що крім дерев'яних чоловічків, на світі ще є люди.

Що крім лісу на світі ще є степи, гори, моря, океани, міста і села.

Що крім дерев'яних чоловічків, на світі ще є тварини.

Що у їхньому лісі багато грибів і ягід.

Нога.

Серце.

Голова.

Рука.

Піти до лікаря, який збирає серця людей.

Чоловічок образився на дівчинку, що вона не може показати йому серце і пішов геть.

Дівчинка намалювала серце на землі.

Блискуче, як пластмасова кулька.

Похмуре, сіре, важке, наче висічене з твердої каменюки.

Жовте і зморщене

Велике і світле.

Чоловіка, який дбав лише про себе і відвертався від інших людей.

Доброї людини.

Злої людини.

Байдужої людини.

Він став добрим і чуйним.

Так і продовжував жити не відчуваючи жалю.

Він став злим і ображав усіх навколо.

Він вважав себе кращим за своїх одноплемінників, бо тепер в нього є серце.

Йому було байдуже.

Він плакав.

Його серце зжалося від жалю і болю і чоловічок вирішив, що він більше не хоче мати серце.

Його серце пройнялося пекучим жалем, раптом спалахнуло і чоловічок загорівся яскравим вогнем, зігріваючи хлопчика, рятуючи його від смерті.