ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

а) Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав леге­сенький туман (І. Нечуй-Левицький).

б) Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

в) Блакитними очами дивляться мені в очі весна й небо (За Є. Гуцалом).

Києво-Печерська лавра – святиня України.

Парк прикрашають статуї.

Почувся знадвору чийсь тихий голос

Широкою, вкритою туманом долиною верталися додому. 

Ліс якусь хвилину стояв нерухомо, мовчки.

Лагідно світить сонце, голубіє небо.

Зашепотіли збуджені листочки.

Полохливий заєць пригинає вуха.

Тягнуться до сонця і квітки, і трави.

3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Життя пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Понад морями пролягають тіні.

Знову потекли теплі, лагідні, задумливі дні.

В один день затопило ліси, сінокоси, городи.

Сидить батько кінець стола, на руки схилився.

Сонце вже схилилося на захід і не пекло. 

яке вказує па ознаку предмета 

яке вжито в переносному значенні

яке вказує на час або місце дії

із загальним значенням щодо пере­лічуваних однорідних членів речення

Дуб шанували за довголіття міцність.

Веселі клоуни вистрелювали із хлопавок кружальцями різнобарвного конфеті.

Тишу наповнювали різні звуки

Невичерпна уява  народу є джерелом багатьох  витворів.

Усі українські музичні інструменти поділяються на ударні, духові та струнні.

І гніт, і неволя, і кров усе зникне навіки.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї.

Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась.

Щасливо радісно квітує нива молода. 

Сила, та розум – краса людини.

Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.

У нашому саду ростуть такі дерева – яблуні, груші, сливи.

Усі квіти тягнуться до сонця, маки, ромашки, волошки.

І доріжки і стежини – усе замело снігом. 

І над водою і над гаєм все мовчить

Тому-то всі такі ніжні до мене: і батько, і мати, і дід.

Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горі

Любив дід гарну бесіду, і добре слово

Тече вода в синє море та не витікає

Раділи верби, і тополі…

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу, і залишають свої сліди.

Усі, вовки, білки, зайці — бігають по снігу і  залишають свої сліди.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі залишають свої сліди.

Усі - вовки, білки, зайці: бігають по снігу і залишають свої сліди.

Синій, блакитний, зелений - такі відтінки моря виникли після бурі.

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, у зеленому гаю.

Узимку та влітку люди по-різному бачать кольори.

Чисте неьр не боїться ні блискавки, ні грому.

1

2

3

4

Ранкова ластівка літає. ( прикметник , іменник, дієслово)

І квітнуть піснею уста. (дієслово, займенник, іменник)

Я тобі дарую квіти. (займенник , займенник, прикметник, іменник)

Лось обтрушував із себе воду й скалки льоду.

Ранньої весни вона перша вбралася квітами.

Це був великий звір з широкими грудьми.

Тепер дивився на звіра й хотів вірити, що лось оживе.

Тато відремонтував багато електроприладів: праску, мультиварку та чайник.

На уроках праці ми навчились: шити, готувати, майструвати.

Павучки, мушки, бджілки - усі комашки прокинулись від зимового сну.

Яблуні, груші, вишні, дерева - росли у шкільному саду.

Кома.

Крапка з комою.

Тире.

Двокрапка.

двокрапку

тире

кому

немає розділових знаків

Моя бабуся дуже смачно готує пиріжки.

Вчора було досить прохолодно для прогулянки.

Я полюбляю пиріжки і з вишнею, і з капустою.

Мені не подобається ця куртка.

прийменники, сполучники;

іменники, прикметники;

дієслова, сполучники;

прийменники, займенники.

І все поволі зникає море, стелі, земля.

На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах скрізь уже запанувала тиша.

На річці, в лісі, на полі усюди німа тиша.

Кожен кущик, горбок, долина, стежечка все це йому знайоме.

Уже й місяць підбився височенько, вийшов із-за дерев у ярку, став посеред неба, висвітлив дівочі намиста, сережки, скляні приколки.

Тихі, ніжні зорі спадали з неба.

Особливо втішає його ясний сонячний день.

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.

Мороз хапав зубами калюжі і землю, і так тримав їх, доки міг.

Марко всього везе, та не знає, що діється вдома.

Сила та розум — краса людини.

А туман, неначе ворог, закриває море і хмароньку рожевую.