Другорядні члени речення. Однорідні члени речення

Сонце вже ховалось за гори.

Узгір’я хмариною спускалось в море.

Повіяв ранковий вітер.

Шумить, не стихає бурхливе море.

Мерехтить роса навколо на зеленій траві.

Вітер пісню співає стоголосо.

означенням

додатком

обставиною

підметом

Над містом загуркотів грім.

Ніхто не побачить мої сни кольорові.

Дощ несміливо стукає в шибку

День був ясний, сонячний і теплий.

Біля хати зашуміли внуки — радість і надія у житті.

Голос її окликався гнівом, докорою, огидою

Гори вкриваються позолотою й блиском.

Погідне блакитне небо дихало на землю теплом.

Тютюн був високий, густий-прегустий.

Покотилася зірка з вечірнього неба, вітер листя зірвав з пожовклого клена.

Ніжні, тихі зорі спадали з неба.

На живих гілках дуба проростають зелене листя, молоде пагіння. 

Заспівали брати (?) й сестроньки.

Їхав козаченько лугом (?) долиною (?) та лісочком (?) та садочком до своєї милої.

Раз дівчина по гриби ходила (?) в зеленому гаї заблудила.

Здається, часу і не маю, а не встигаю (?) не встигаю!

Тут все моє і луг, і гай.

Все навкіло і трави, і дерева, і кущі наче завмерло.

Гуркіт підвід, рокіт моторів, іржання коней усе ставало зараз помітно лункішим. 

означенням

додатком

обставиною

підметом

Співає осінь щиро й журавлино.

І сонце світить, і сніг куриться.

Насунули снігові хмари і оповили небо.

Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. 

Не слухала Катерина ні батька (?) ні неньки

То шиє (?) то поре, а все ниткам горе.

Будь сміливий не язиком (?) а ділом.

Поїдь (?) і допоможи матері

Летиш і милуєшся всім сріблястою нехворощю, лісосмугами і ворохами золотого зерна.

День, вечір, ніч, ранок все біле, все тьмяне.

Все тут мовби однакове і похилені до води вільхи, і засніжені береги.

Надворі повсюди лежала роса на пожовклій траві осінній, на круглій павутині попід стріхою у хліві, на капустах у городі.