Другорядні члени речення. Речення з однорідними членами

Надворі розцвів ранок.

Хтось гукнув упівголоса мене.

Я не буду бити байдики.

Густий туман спадає.

Хизувався дуб міцним корінням.

Трави вільно простягали свої стебельця.

Подарувала щедра доля вербу, калину і тополю.

Козаки цінували не тільки силу, а й жарти.

Об кручу хлюпала хвиля Дніпрова.

Бабуся рятувала хворих від всіх недуг.

Потім вийшла дівчина на поріг.

Мамина пісня у серці ніжно бринить.

Тут козацтво виростало, тут воно слави здобувало.

Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило.

Спускалася ніч, утихомирювалися людські клопоти.

Ще будуть рости дуби, ялини, сосни.

Люблю край рідний удень і вночі, врінці, і ввечері.

Дніпро сивіє, темніє, б'є в береги, і сердиться.

Подарувала земля щедра: калину, і вербу, і тополю

Краса людини - це добре і чесне слово, думки, книжки і мрії світлі.

З другої хати доносилася сумна журлива пісня.

Чарами віє від необмеженого синього простору.

Блакитний легкий вітер розганяв залишки туману.

На збори нашого десятого класу прийшли вчителі.

Лози висип кручі ліс блищать і сяють на сонці.

 Красива осінь вишиває клени червоним жовтим срібним золотим.

Дерева груші яблуні сливи вкрились буйним цвітом.

У саду в полі у лісі панував осінній спокій.

У долі людській є небагато дій – дитинство, юність, молодість і старість.

Густа медова теплота високі налила жита.

З гори було видно село і озеро.

І пада сніг лапатий волохатий спокійно й величаво над селом.

Надворі лежала роса на пожовклій траві осінній на круглій павутині

попід стріхою у хліві, на капустах у городі повсюди.

Такий наш народ і сильний і сумний.

А ніч була дивна тепла та тиха.

 Все тут однакове і похилі до води верби, і засніжені береги.

Все кругом жило, змагалось, ліс дивився і шумів.

Навколо все миготіло різнокольоровими вогнями.

 За мить знову все стихає І птахи, крик, і воза стук.

Все у нас є.

 Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні б хотів зберегти.

Летіть, солов'ї і жайворонки, над зеленим лугом.

Рідні місця, знайомі хатки приснилися мені.

Звідси я бачу дім, ліс, лелеку.

Наука розкриває таємниці природи й неба.

Як я в люблю лісових осінніх гостей.

 Сумними довгими ключами летять у вирій журавлі

Пахло і весною і листям і квітами