Речення із прямою мовою (діалогом)

а) одна граматична основа; 

б) дві і більше граматичних основ;

в) є другорядні члени речення.

а) Шумить і хвилюється Київ і сонце сміється з висот;

б) Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю мокрі коси;

в) А літо йде полями і гаями.

а) діалогом;  

б) прямою мовою; 

в) цитатою.

а) Життя в неволі нічого не варте відказав Максим;

б) Наша дума, наша пісня не вмре, не загине;

в) На сизих луках скошено траву.

а) Сонце підбилося вгору, і туман розвіявся;

б) Сонце вже звернуло з обіду, і хилиться на захід;

в) Сонце спускалося до обрію, і вся вулиця палахкотіла полум’ям.

а) висловлення певної особи, передане від імені того, хто з нею спілкувався;

б) точно відтворене висловлення певної особи, передане від її імені;

в) приблизно передане висловлення певної особи.

а) в лапки;

б) в дужки;

в) в тире з обох боків.

а) зв’язне висловлювання однієї особи;

б) різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;

в) слова, яке вказують, кому належить пряма мова.

а) слово, яке називає особу, яка бере участь у діалозі;

б) заключні слова кожного з діалогів;

в) слова одного з учасників діалогу.

а) Не на тебе ждать я буду поет відповідає;

б) Тут поет запитав Хто там;

в) Лицар крикнув От спасибі.

а) А: “П?”;  

б) “П”, – а;  

в) “П?” – а.

а) Не на тебе ждать я буду поет відповідає;

б) Тут поет запитав Хто там;

в) Лицар крикнув От спасибі .