019-020. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

М. Рильський

М. Бажан

В. Сосюра

П. Тичина

антиукраїнський характер

антиамериканський характер

антиросійський характер

антисемітський характер

1, 3

1, 4

2, 3

2, 5

Данило Заболотний

Олександр Богомолець

Олександр Палладін

Борис Патон

Сергія Лебедєва

Бориса Патона

Лева Делоне

Миколи Гришка

літературу та історичну науку

образотворче мистецтво

театральне та кінематографічне мистецтво

сільськогосподарську та біологічну науку

утворено Академію наук УРСР

удосконалено метод автоматичного зварювання металу

відбувся запуск першого експериментального атомного реактора

створено першу в Європі та СРСР малу електронно-обчислювальну машину

запроваджено обов’язкову десятирічну освіту

запущено перший штучний супутник землі

генетику перетворено на головну науку СРСР

активізація розвитку науки

обмеження свободи творчості

депортація українців із Закерзоння

критика стає стимулом творчого розвитку

зникає поняття мистецької школи у літературі

послаблення ідеологічного тиску на радянське суспільство

поглибилася ізоляція від західної культури

збільшення різноманіття мистецьких течій

засилля у літературі та мистецтві «лисенківщини»

«культурна революція» на західноукраїнських землях

переслідування митців в рамках культурної доктрини «жданівщина»

відбудова закладів освіти, науки та культури

висилка видатних діячів культури за кордон

переслідування О.Гончара за твір "Прапороносці"

вечірні школи

лисенківщина

космополітизм

культурна революція

жданівщина

лисенківщина

космополітизм

буржуазний націоналізм

до критики

до підтримки

до винагороди

до репресій

жданівщина

лисенківщина

космополітизм

буржуазний націоналізм

Хліб

Урожай

Цар-колос

Зерно

мобілізувати суспільство на здійснення відбудови народного господарства

переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над капіталізмом

відновити тотальний політико-адміністративний контроль за суспільством

посилити роль української національної інтелігенції в суспільстві

відродженням традицій «українізації» 1920-х рр.

проведенням кампанії проти «низькопоклонства перед Заходом»

створенням творчих літературно-мистецьких об’єднань

послабленням партійного керівництва і контролю

«Редакція “Вітчизни” не поставила в центрі своєї уваги висвітлення в журналі провідних тем сучасності і насамперед — перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні і героїчної боротьби радянських людей за виконання сталінської п’ятирічки...»

«Коли ми показуємо визначного діяча минулого, святкуємо ювілеї, пов’язані з його іменем, завжди необхідно наголошувати на зв’язку минулого з дійсністю, вказувати на роль партії і тов. Сталіна...»

«На Україні завдання наукової розробки історії українського народу покладено на Інститут історії України Академії наук УРСР. Проте... Інститут не розробив і не видав науково витриманої, марксистсько-ленінської історії України...»

«Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі...”»

Володимир Філатов

Олександр Богомолець

Олександр Палладін

Борис Патон