Джерела права. Система права та її елементи.

форми зовнішнього прояву влади держави;

державно-офіційні способи закріплення і зовнішнього прояву правових норм;

сукупність усіх чинних нормативно-правових актів.

рішення конкретної юридичної справи, яке виносить судовий чи інший компетентний орган держави і яке стає обов'язковим для вирішення подібних справ у майбутньому.

правило поведінки, що складалося стихійно протягом тривалого часу і стало звичкою людей, ухвалено й охороняється державою.

документ двох або кількох держав, який містить норми права про встановлення, зміну чи припинення прав та обов'язків у різних відносинах між ними.

правило поведінки, що складалося стихійно протягом тривалого часу і стало звичкою людей, ухвалено й охороняється державою;

рішення конкретної юридичної справи, яке виносить судовий чи інший компетентний орган держави і яке стає обов'язковим для вирішення подібних справ у майбутньому;

акти-документи, які містять церковний канон або іншу релігійну норму, яка санкціонується державою для надання їй значення і забезпечується нею.

добровільне й узгоджене рішення двох чи більше сторін, яке містить юридичні норми з метою урегулювання певної життєвої ситуації і забезпечується державою;

акт компетентних органів, що видається на підставі закону, відповідно до його положень і на його виконання;

офіційний письмовий документ, прийнятий компетентними суб'єктами, в якому в односторонньому вольовому порядку встановлюються, змінюються чи скасовуються загальнообов'язкові правила поведінки.

інтегрована принципами права, зумовлена сполученням приватних і публічних інтересів сукупність правових норм, внутрішня організація якої характеризується їх єдністю, узгодженістю, диференціацією та групуванням у відносно самостійні структурні утворення;

відокремлена група норм права, які регулюють суспільні відносини певного виду;

відокремлена сукупність норм права, спрямована на регулювання сфери однорідних суспільних відносин відповідними методами.

відокремлена група норм права, які регулюють суспільні відносини певного виду;

відокремлена сукупність норм права, спрямована на регулювання сфери однорідних суспільних відносин відповідними методами;

інтегрована принципами права, зумовлена сполученням приватних і публічних інтересів сукупність правових норм, внутрішня організація якої характеризується їх єдністю, узгодженістю, диференціацією та групуванням у відносно самостійні структурні утворення.

правовий звичай;

правовий прецедент; 

нормативно-правовий акт.

первинний структурний елемент системи права, спрямований на регулювання типових суспільних відносин;

об'єднання взаємопов'язаних інститутів, що формується в межах однієї галузі права;

інтегрована принципами, завданнями і функціями, зумовлена характером інтересів сукупність інститутів і галузей права, які регулюють комплекс суспільних відносин за допомогою подібних методів правового регулювання. 

структурні елементи системи права;

структурні елементи норми права;

інститути галузі права.

відокремлена група норм права, які регулюють суспільні відносини певного виду;

відокремлена сукупність норм права, спрямована на регулювання сфери однорідних суспільних відносин відповідними методами;

інтегрована принципами права, зумовлена сполученням приватних і публічних інтересів сукупність правових норм, внутрішня організація якої характеризується їх єдністю, узгодженістю, диференціацією та групуванням у відносно самостійні структурні утворення.

елемент норми права, що вказує на життєві обставини, за наявності та/або відсутності яких реалізується правило поведінки ;

елемент норми права, що вказує на правило поведінки, якому має відповідати поведінка суб'єкта;

елемент норми права, що встановлює невигідні наслідки на випадок порушення правила, визначеного в диспозиції.