Ервін Умеров «Самотність»

Жанр твору - повість.

Зображення примусового виселення кримськотатарського народу з історичної батьківщини – Криму – це тема твору.

Сабирли – це хлопець-підліток.

Сабирли з кримськотатарської означає "ворожий".

Сулейман був пастухом.

Сабирли багато років, у нього бракує одного вуха й хвоста.

З малих літ Сабирли мав одну слабість, через яку постійно потрапляв у різні оказії. Це — недовіра.

Уперше Сабирли відчув самотність, коли загинув Сулейман.

Сабирли приснився Айдер та його донечка, насправді до їхньої хати прийшли німці.

Після поранення в лапу Сабирли відновлювався у чаїрі.

Відразу впізнав пса, приніс йому залишки їжі, сухі шкоринки хліба і заготовки для чариків Айдер.

Контужений Сабирли почав швидко здавати, все частіше хворів. Причиною цього було те, що він потрапив у капкан.

Побачивши навколо села людей у зеленому, Сабирли це не здивувало; він знав, що будь-яка зміна в селі могла означати для нього лише радість.

Сабирли під бороданем побачив Чатира, на якому колись їздив Айдер.

Біля палаючого будинку Сабирли побачив оленя.

Людина, яка прийшла до села, витягла з мішка і кинула Сабирли шматок м'яса.

Оповідання закінчується словами: «Закінчилась перша доба вигнання зі своєї землі українців".

В оповіданні трагедію народу зображено в умовно-алегоричний спосіб - розповіді про собаку Сабирли. Письменник звернувся до образу собаки, бо він уособлює незалежність та волю.