Філософія Стародавнього світу: Індія, Китай.

 найперший, невимовний початок буття;

основу всього сущого;

 загальний універсальний закон світобудови;

закон людської долі;

все вищеназване.

у даосизмі;

у давньоіндійській філософській школі йога;

у давньоіндійській філософській школі санкх'я;

у філософії буддизму:

космологічною;  

містичною;   

соціальною;      

гносеологічною;                                                                                                                  

мистецькою.

Так  

  Ні

буддизму; 

даосизму;  

синтоїзму:   

джайнізму; 

йоги.  

сутність закону карми;                     

сутність дії дао як універсального космічного закону;

зміст конфуціанського принципу «виправлення імен»;

сутність буддистського розуміння долі;                                   

давньоіндійській подія суспільства на касти

є афористичною та образною за типом мислення, тяжіє до морального повчання та настанов на духовне самовдосконалення людини;

культивує раціональний,логічно послідовний стиль мислення, тяжіє до абстрактних теоретичних конструювань.