Фізіологія -Тема: «Фізіологія збудливих тканин»

А) різниця потенціалів між зовнішньою і внутрішньою поверхнями клітинної мембрани в стані функціонального спокою, характерний для всіх клітин організму  

Б) характерна ознака тільки клітин збудливих тканин  

В) характерна для всіх клітин

Г) швидке коливання заряду мембрани клітини амплітудою 90-120 мВ  

А) реполяризацію мембрани  

Б) деполяризацію мембрани  

В) слідову деполяризацію  

Г) місцеву деполяризацію  

А) стабільний потенціал, який встановлюється на мембрані при рівновазі двох сил: дифузійної та електростатичної

Б) потенціал між зовнішньою і внутрішньою поверхнями клітини в стані функціонального спокою  

В) швидке, що активно розповсюджується, фазне коливання мембранного потенціалу, що супроводжується, як правило, перезарядженням мембрани  

Г) різниця потенціалів між збудженими та незбудженими ділянками мембрани  

А) система дихання  

Б) система кровообігу  

В) система крові  

Г) нервова система

А) нейрона, в якій легше за все виникає потенціал дії  

Б) забезпечує передачу збуджувальних чи гальмівних сигналів від нейрона на клітину, що інервується

В) забезпечує сприйняття дії подразника  

Г) контролює дію подразника  

А) стрибкоподібно

Б) тільки пасивно

В) послідовно, із залученням мієлінової оболонки  

Г) за рахунок енергії подразника  

А) відцентрове проведення збудження від нервового центру до виконавчої структури

Б) доцентрове проведення збудження від рецепторів до нервового центру

В) сприймає дію подразника, перетворює його енергію в рецепторний потенціал і кодує властивості подразників 

Г) здійснює аналіз і синтез отриманої інформації, перекодування інформації та вироблення команди  

А) аферентній ланці  

Б) еферентній ланки  

В) центральній ланці  

Г) ланці зворотної аферентації

А) посилення якої-небудь функції організму  

Б) стабілізацію якої-небудь функції організму  

В) виникнення будь-якої функції організму  

Г) рух збудження з кільцевих ланцюгів нейронів  

А) пускова аферентація

Б) середовищна аферентація

В) домінуюча мотивація

Г) пам’ять

А) прийняття рішення  

Б) формування моделі майбутнього результату 

В) інформація про отриманий результат і його проміжні етапи  

Г) еферентна програма дії  

А) позитивно  

Б) так само як зовнішня поверхня мембрани  

В) негативно

Г) не має заряду

А) різко збільшується і з'являється потужний вхід в клітину натрієвого потоку

Б) різко зменшується і з'являється потужний вихід з клітини натрієвого потоку

В) суттєво не змінюється  

Г) суттєво не змінюється з'являється потужний вихід з клітини калієвого потоку

А) рецепторний потенціал  

Б) збудливий і гальмівний постсинаптичні потенціали

В) потенціал дії  

Г) препотенціал (локальна відповідь)

А) відцентрове проведення збудження від нервового центру до виконавчої структури

Б) доцентрове проведення збудження від рецепторів до нервового центру

В) сприймає енергію подразника, перетворює її в рецепторний потенціал і кодує властивості подразників

Г) здійснює аналіз і синтез отриманої інформації, перекодування інформації та вироблення команди

А) рецептори і ефектор знаходяться в межах однієї фізіологічної системи  

Б) рецептори і ефектор знаходяться в різних фізіологічних системах  

В) відсутня ланка зворотної аферентації

Г) зворотна аферентація нерегулярна  

А) здатність нервового центру оточувати себе зоною гальмування  

Б) здатність порушеного центру направляти роботу інших нервових центрів  

В) можливість одного і того ж подразника в різних ситуаціях викликати різні рефлекси

Г) здатність нервового центру гальмувати рефлекторну відповідь  

А) пускова аферентація  

Б) домінуюча мотивація  

В) пам'ять

Г) середовищна аферентація  

А) за градієнтом концентрації і (або) електричним градієнтом перенесеної речовини  

Б) по градієнту концентрації перенесеної речовини з використанням білків-переносників  

В) проти градієнта концентрації перенесеної речовини  

Г) як по градієнту концентрації, так і проти градієнта концентрації речовини  

А) неадекватним  

Б) субпорогових  

В) адекватним  

Г) пороговим

А) гіперполяризацією  

Б) реполяризацією

В) екзальтацією  

Г) деполяризацією  

А) калію  

Б) немає правильної відповіді

В) натрію  

Г) хлору  

А) потенціалзалежний натрієвий канал  

Б) неспецифічний натрій-калієвий канал  

В) хемозалежний натрієвий канал

Г) натрієво-калієвий насос  

А) бар'єрної

Б) метаболічної

В) захисної

Г) здатності генерувати потенціал дії

А) відцентрове проведення збудження від нервового центру до виконавчої структури

Б) доцентрове проведення збудження від рецепторів до нервового центру 

В) інформація про результат рефлексу, що надходить від рецепторів виконавчого органу  

Г) аналіз і синтез аферентної імпульсаці

А) проти градієнта концентрації за участю іонних насосів  

Б) по градієнту концентрації перенесеної речовини з використанням білків-переносників

В) за градієнтом концентрації без участі білків-переносників  

Г) з безпосередньою витратою енергії АТФ або енергії градієнта натрію  

А) покривний епітелій

Б) сполучна (волокниста і скелетна)  

В) сполучна (ретикулярна, жирова і слизова) 

Г) нервова, м'язова, залозистий епітелій  

А) подразливість  

Б) збудливість

В) лабільність  

Г) провідність  

А) піноцитозом

Б) пасивним транспортом (дифузією)  

В) активним транспортом

Г) фагоцитозом  

А) цілий скелетний м'яз

Б) нервовий стовбур  

В) серцевий м'яз  

Г) гладенький м'яз  

А) зміна зовнішнього середовища  

Б) зміну зовнішнього і внутрішнього середовища, здійснювана за участю нервової системи у відповідь на подразнення рецепторів 

В) подразнення нервового центру спинного чи головного мозку  

Г) зміна внутрішнього середовища 

А) здійснюється

Б) не здійснюється

В) здійснюється тільки при надпороговому подразненні

Г) здійснюється нерегулярно  

А) змінювати своє функціональне призначення і відновлювати втрачену функцію  

Б) підсумовувати спадаюче збудження і гальмувати центри, які розташовані поруч

В) трансформувати ритм збудження 

Г) до полегшення  

А) збудження центру гальмує цей же центр через клітини Реншоу  

Б) збудження нейронів одного центру гальмує збудження центру антагоністичного рефлексу  

В) збуджений центр оточує себе зоною гальмування  

Г) латеральне вигальмовування поширення збудження  

А) поєднання збудження одного нервового центру з гальмуванням іншого, здійснює функціонально протилежний рефлекс  

Б) посилення рефлекторної відповіді при повторному збудженні одного і того ж рецептивного поля  

В) здатність одного і того ж подразника в різних ситуаціях викликати різні рефлекси  

Г) рух збудження по кільцевих структурах нейронів  

А) пускова аферентація  

Б) середовищна аферентація  

В) домінуюча мотивація

Г) пам'ять  

А) актин  

Б) міозин  

В) саркомер

Г) тропоміозин  

А) симпатичного відділу вегетативної нервової системи  

Б) парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи  

В) метасимпатичного відділу вегетативної нервової системи

Г) соматичної нервової системи  

А) переміщення тіла в просторі

Б) підтримки пози  

В) виконання маніпуляційних рухів  

Г) забезпечення тонусу кровоносних судин  

А) зменшення довжини ниток міозину  

Б) вкорочення актинових ниток  

В) ковзання ниток актину вздовж міозину  

Г) збільшення довжини актинових ниток  

А) адреналін  

Б) норадреналін  

В) ГАМК 

Г) ацетилхолін

А) переміщення тіла в просторі  

Б) підтримки пози  

В) забезпечення тонусу згиначів кінцівок  

Г) пересування та евакуація хімусу у відділах травного тракту  

А) скорочення м'язи  

Б) не впливає на скорочення м'язів  

В) гальмування скорочення м'яза  

Г) до збільшення тонусу м'язи  

А) деполяризація

Б) реверсполяризація

В) гіперполяризація

Г) реполяризація

А) про зміну зовнішнього середовища організму  

Б) про зміну внутрішнього середовища організму

В) про зміну зовнішнього і внутрішнього середовища організму 

Г) виключно про больовому ушкоджувальному впливі 

А) гладенький тетанус  

Б) одиночне скорочення  

В) оптимальний тетанус

Г) зубчастий тетанус 

А) інтрафузальним (м'язових рецепторів)

Б) білі (швидких рухових одиниць)  

В) червоні (повільних рухових одиниць)  

Г) інтрафузальні і білі  

А) в одному напрямку  

Б) в обох напрямках  

В) швидше, ніж по нервовому волокну 

Г) без синаптичної затримки  

А) гладенький тетанус  

Б) одиночне скорочення  

В) оптимальний тетанус  

Г) зубчастий тетанус  

А) інтрафузальним (м'язових рецепторів)  

Б) білі (швидких рухових одиниць)  

В) червоні (повільних рухових одиниць)  

Г) інтрафузальні і білі  

А) м'язові волокна вкорочуються, а внутрішнє напруження залишається постійним  

Б) довжина м'язових волокон постійна, а напруження зростає 

В) змінюється довжина м'язових волокон і напруження

Г) довжина і напруження м'язових волокон постійні  

А) одиночне скорочення  

Б) зубчастий тетанус  

В) гладенький тетанус 

Г) оптимальний тетанус

А) Деполяризація

Б) Реполяризація

В) Гіперполяризація

Г) Реверсполяризація

А) Симпорт

Б) Дифузія

В) Осмос

Г) Фільтрація  

А) Симпорт

Б) Антипорт

В) Na/K – насос

Г) Осмос

А) Деполяризація

Б) Реполяризація

В) Гіперполяризація

Г) Реверсполяризація

Реципрокне

Гальмування слідом за збудженням   

Пессимальне

Зворотнє

Зовнішне  

Позамежне

3) Згасаюче  

Диференціювальне