Фонетика. Лексика

пам’ять, щебетання, дріб’язковість

жалощі, увертюра, якість

мислення, розв’язання, праця

криниця, мозаїка, м’якоть

їдальня, плюс, пояснення

подія, плюш, юність

ряд, щасливець, портьєра

друкарня, дзвоник, єдність

паяльник, щебетання, п'ятниця

дзвін, грюкіт, немовля

пелюстка, човен, краєзнавець

щедрість, заєць, секція

єнот, черешня, полум’я

явір, краєвид, щастя

маяк, пісня, мільярд

яблунька, п’єса, маєток

доярка, якір, міжгір’я

європеєць, диня, мотуззя

дріб’язок, кохання, маляр

інтерв’ю, щастя, юшка

клятва, пісня, каміння

козеня, теля, ластів’я

картопля, в’юн, насіння

плющ, оселя, зброя

тюбик, ґуля, їжа

цвях, порятунок, рюкзак

ряднина, тюфтелька, пір’я

віяло, кольє, грюкіт

пір’їна, ящур, провалля

мудрощі, реп’ях, їжак

ганьба, поезія, поїздка

дріжджі, різьбяр, красень

прогулянка, феєрверк, реп’ях

свинець, дзюркіт, письменник

їхати, подружжя, конвалія

копієчка, повідомлення, забавляти

...удзик, ...арбуз, ...риб

...анок, ...ава, ...рунт

...арний, дзи...а, ...уска

а...рус, ...оробець, ...речний

Здоров'я, істина, любов, стосунки, навчання.

Висновок, завдання, спорт, дружба, оздоба.

Досвід, злагода, іскра, концерт, щастя.

Костюм, яструб, ластівка, портфель, вистава.

Поїзд, роздум, оповідання, спогади, щирість.

Абрикоса, величезний, димар, тінь, флот.

Лад, мороз, розум, сум, туман.

Коронувати, кошик, лінза, шепнути, чекати.

каталог, круговий, псевдонім

цемент, хутро, документ

ранок, ракурс, радість, розум

мереживо, місяць, морква, молодь

палітра, праска, проба, програма

подруга, новий, похибка

царина, задум, олень

нови́й, стари́й, тонки́й, товсти́й

но́вий, ста́рий, то́нкий, то́встий

ви́падок

випа́док

кіло́метр

кіломе́тр

один голосний і три приголосних

один голосний і чотири приголосних

два голосних і три приголосних

два голосних і два приголосних звуки

один голосний і три приголосних

два голосних і три приголосних

відповідно до їх можливості поєднуватись між собою

відповідно до участі голосу або голосу й шуму у їхньому творенні

за активністю вживання в мовленні

Правила написання слів

Систему умовних знаків для передачі звуків на письмі.

Правила літературної вимови.

Звуковий склад мови.

32

33

36

38

32

33

34

38

[е], [и], [ю], [і], [ї], [а]

[я], [о], [е], [і], [а], [у]

[а], [о], [у], [е], [и], [і]

[а], [є], [о], [у], [і], [и]

наука, вірш, монета

сон, година, опеньок

картина, фарба, слово

струна, дизайн, мотор

32

33

38

34

рибка, радість, осока

дочка, доля, дизель

айстри,акула, аметист

єнот, Європа, єдність.

течія, люстерко

рядок, синє

деякий, життєпис

ячмінь ,нюанс

дзьоб, ящірка

дятел, дзиrлик

єдність, пюре

пам*ять, щітка

калина

верба

пшениця

українець

ручка

журавель

голова

борщ

соловейко

синонімами

з прямим значенням

однозначними

багатозначними

те, що слово означає

це його граматичні ознаки

змінювання слова за особами

належність слова до певної частини мови

сукупність форм слова

сукупність усіх слів мови, її словниковий склад

сукупність звукового складу мови

однозначні та багатозначні слова

А) тлумачним

Б) орфографічним

В) етимологічним

Г) словником запозичених слів

А) так

Б) ні

А) фразеологічні антоніми

Б) фразеологічні омоніми

В) фразеологічні пароніми

Г) фразеологічні синоніми

А) так

Б) ні

А) лексична помилка

Б) морфологічна помилка

В) синтаксична помилка

Г) графічна помилка

А) сталі словосполучення, зміст яких не вмотивований значенням слів, що входять до їхнього складу

Б) стійкі вислови, цілісне значення яких чітко вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів

В) стійкі словосполучення, зміст яких до певної міри вмотивовується значенням слів, з яких вони утворені, а яскрава образність таких висловів зумовлюється переосмисленням значення їхніх компонентів

Г) стійкі звороти мови, коті складаються зі слів, які мають цілком вільне значення, проте в мовленні такі вислови відновлюються як усталені

ланіти, світоч, суцвіття

говорити, піїт, зірки

пташки, калинонька, жита

перст, ректи, вчити

зазнаватися

бути неуважним

запам'ятати

загинути

Ситуація – хоч крізь землю провалися.

Цієї ночі надворі ясно, хоч голки збирай.

Тихо довкола, хоч мак сій.

Товариш порадив мені, викинути це з голови.

прикусити язика

ляпати язиком

висолопити язика

язик на бороду

пшоно

вода

пір*я

пух

Запозичені.

Загальновживані.

Історизми.

Неологізми.

анонс, асиміляція, джем, торт.

мотовило, перелік, печеніг,

мішечок, колода, насадження;

вітряно, борг, доробок, здавна;

вітряно, борг, доробок, здавна;

анонс, асиміляція, джем, торт.

мотовило, перелік, печеніг,

мішечок, колода, насадження

Вислизнути з рук, брати в свої руки

Грати очима, хоч оком світи

Ні пари з вуст, як у рот води набрав

Пасти задніх, грати першу скрипку

Грати на нервах, вітер у голові грає

Світло, мрія, легінь

 Вітер, птах, літописання.

Дерево, струмок, полум’я.

Надія, довіра, асиміляція.

хвіртка, лишенько, добридень, щодня.

прапор, кваша, швець, півень;

жандармерія, гайдамака, крамарне, хлоп;

аероплан, тяжкий, амфора, планета;

Застарілі слова та неологізми

Слова які часто вживають усі мовці

Фразеологізми

Слова, що прийшли з інших мов

двінкий приголосний звук

глухий приголосний звук

звуки мови і мовлення

слова як частини мови

будову слова

алфавіт

двінкий приголосний звук

глухий приголосний звук

зустріч, зірка, приказка, Різдво

знахідка, слизько, дзвіночок, зона

фазан, резюме, азимут, привозити

з′явитися, Зоя, Страсбург, аналіз

князь, березень, зрости, вазон

Хліб

Білка

Каша

Горіх

окунь, дядько, осінь

  знання, йогурт, мама

дуб, веселка, лин

  жаба, вовк, батько

Зірка, нірка, рибка, дим.

Дім, зоря, дзьоб, небо.

Заєць, гриб, жук, ягоди.