Унаслідок скорочення кількості дрібних фабрик і заводів та поглинання їх великими підприємствами. в промисловості відбувалася концентрація виробництва.
Концентрація промислового виробництва сприяла розгортанню процесу монополізації.
Найпоширенішою формою монополістичних об’єднань у промисловості Наддніпрянщини на початку XX ст. стали синдикати.
Особливістю монополій на українських землях було те, що їх в основному контролював іноземний капітал.
Важливою особливістю промислового розвитку українських земель був нерівномірний розвиток регіонів.
На Правобережній Україні провідні позиції посідали аграрний сектор та пов’язані з ним галузі промисловості.
На Лівобережжі зберігалися значні залишки кріпацтва.
Деякі поміщики створили у своїх маєтках ефективні багатогалузеві господарства, що були засновані на вільнонайманій праці.
Кооперативний рух для українців був школою підготовки майбутніх громадських діячів.
У зв’язку з розвитком промисловості відбувалося зростання кількості робітників.
Найбільшими промисловими центрами стали Харків, Катеринослав, Київ, Миколаїв, Одеса, Юзівка, Маріуполь.
Поширення ринкових відносин у сільському господарстві призвело до різкого розшарування українського селянства.
Вимоги запровадження загального виборчого права, республіки, демократичних свобод, робітничого законодавства та соціалізації землі забезпечували есерам досить значну підтримку в Наддніпрянщині.
Польський напрямок у суспільно-політичному житті Наддніпрянської України не відігравав.
В українському напрямку суспільно-політичного життя Наддніпрянської України з громадівського руху почала формуватися ліберально-демократична течія.
В українському напрямку суспільно-політичного життя Наддніпрянської України зі студентського руху почала формуватися соціалістична і націоналістична течії.
Першу українську політичну партію в Наддніпрянській Україні (РУП) створила студентська громада Харкова
Прибічники самостійності України на чолі з М. Міхновським утворили Українську народну партію.
УСП вела пропаганду ідей соціалізму серед робітників невеликих підприємств.
Серед лідерів УДП були С. Єфремов, Б. Грінченко, В. Чеховський
Радикально налаштовані діячі відокремилися від УДП й утворили УРП
Виразником прагнень прибічників українського націоналізму на початку XX ст. в Наддніпрянській Україні був М. Міхновський.
Проголосивши гасло «Україна для українців», члени УНП основним засобом здобуття незалежності вважали збройне повстання.
Відкриття пам’ятника І. Котляревському стало політичною подією, що засвідчила згуртованість і відданість української інтелігенції українському руху, який був готовий за першої ж нагоди заявити про себе.
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома