Фразеологія

загинули

схудли

довго не їли

важко працювали

втекти

дивно скакати

несподівано з'явитися

залицятися

Хто ошпарився на молоці, той і на воду дме.

Добре роби — добре й буде!

Бачить кіт сало, та сили мало.

Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють.

нечесно наживатися

звільнятися від ілюзій

непослідовно діяти

оббивати пороги

відоме

далеке

приховане

цікаве

сварити кого-небудь

нечесно наживатися

непослідовно діяти

допомагати

Прикласти руку – взяти участь у якійсь справі.

Жити на широку ногу – весело.

Тримати ніс за вітром – принюхуватися.

Проходить червоною ниткою – зосередження уваги.

А) авгієві стайні;

Б) фальшива нога;

В) жива вода;

Г) зализувати рани.

А) наступати на граблі;

Б) олімпійський спокій;

В) Ноїв ковчег;

В) чекати біля моря погоди.

А) Небо розкинуло шати над головою (За П. Загребельним).

Б) Загублений той час, який ти не використав для навчання (З підручника).

В) Дівчина була на сьомому небі від щастя (З газети).

Г) Усім відомо, краса врятує світ (З газети).

А) медовії ріки;

Б) стригти під одну гребінку;

В) ахіллесова п’ята;

Г) кліпати очима.

А) Не поет, хто забуває про страшні народні рани! (Леся Українка)

Б) Поховайте та вставайте, кайдани порвіте…! (Т. Шевченко)

В) Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).

Г) Бувайте здорові та, не питаючи броду, не суньтесь у воду, бо втопитесь! (Марко Вовчок)

однакове мірило

вразливе місце

небезпека, загроза

порятунок

читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому

кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, чужа праця

читати по очах, пекти раків, з відкритим серцем, западати в душу

засипати вугілля, брати воду, говорити правду, гнути гілку

гострий язик, міцний горішок, світла голова

чорна година, рівний шлях, англійська вимова

жовта пляма, друге дихання, глуха ніч

весела пригода, сонячний день, від а до я

Біла ворона, вогнем і мечем, гидке каченя, лавровий вінок

Дамоклів меч, сізіфова праця, кинути якір, медовії ріки

Ахіллесова п'ята, святе сімейство, гнути спину, мамаєве побоїще

Ноїв ковчег, адамові діти, терновий вінець, блудний син

Зігнутися у три погибелі, дістати на горіхи, і старі і малі

Очі розбігаються, палати коханням, умирати від нудьги, жаліти вуха.

Хліб насущний, не одним хлібом живе людина, свята святих, заборонений плід.

Шукати вчорашнього дня, щирити зуби, мати добре ім’я, лягти кістьми.

Стоїть старий, похилився, мов козак той зажурився.

Минають дні, минає літо, настала осінь, шелестить пожовкле листя...

Не дуріте самі себе, учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

На панщині пшеницю жала, втомилася; не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать.

бігти

сміятися

плакати

червоніти

як гриби після дощу, по саму зав'язку, велика цяця

бити байдики, робити з мухи слона, задерти носа

наламати дров, п'яте колесо до воза, ніде голці впасти

хоч греблю гати, курі не клюють, як піску морського