Г. Квітка-Основ’яненко "Маруся"

пригодницька повість

етнографічна повість

сатирична повість

соціально-побутова сентиментально-реалістична повість

єдність місця, часу й дії

збереження класичного поділу героїв на позитивних і негативних

підвищений інтерес до людських почуттів, співчутливий тон розповіді

зображення виняткових людей у виняткових обставинах

експозицією 

зав’язкою

розвитком дії      

кульмінацією

Києва

Полтави

Харкова

Одеси

природи

зовнішності 

звичаїв та обрядів

інтер’єру

Г. Сковороді

І. Котляревському  

Т. Шевченкові

дружині

коли дівчина йшла по воду     

на весіллі

на ярмарку

на вечорницях

землю в Марусиній червоній хустині

кисет, вишитий дівчиною

ікону, якою їх благословляли

рушник, яким його перев’язували на сватанні

заробив грошей, щоб найняти когось за себе в солдати

відбув солдатчину

вивчився трохи й став дяком

засумував за Марусею й прийшов до неї

зустріч по дорозі в місто Марусі з Василем

повернення Василя із заробітків у день похорону

хвороба і смерть Марусі

смерть Василя

подруга Марусі                        

Василь

сусіди                                                 

християнська смиренність

соціальна нерівність

чернецтво як порятунок від мирського життя

життя і смерть

щире, віддане кохання

панахида

сватання

хрестини

поховання

Опис Марусі має фольклорну основу.

На образах Марусі і Василя позначився вплив сентименталізму.

Основний конфлікт твору соціальний.

Устами Наума Дрота Квітка-Основ'яненко першим в українській літературі висловився про гірку долю кріпаків.

Богобоязливість, покірність.

Неприхильність до Василя.

Патріархальний спосіб життя.

Ідеальна дружина.

Наділяє Василя і Марусю надмірною чутливістю.

Показує простого селянина у прикрашеному вигляді.

Устами Наума Дрота сказав про тяжку долю жінки-солдатки.

Використання усної народної творчості.