Г С. Сковорода Творчість

Повна назва збірки — «Сад Божественних пісень, що проросли із зерен Святого Письма».

Збірка складається з 30 віршів.

Ілюстрації до першого видання збірки Григорій Сковорода намалював сам.

Кожен вірш автор нумерує та називає «піснею».

з кінцем світу

з руйнівною силою вогню

з блиском кришталю

зі старою каргою

«Без надії сподіваюсь»

«Де людська доля»

«Про слово»

«Про свободу»

слово і долю

свободу і золото

слово і кришталь

долю і золото

утратити «вольність»

потрапити в полон

забути дорогу до себе

не знайти «сродної праці»

епіграф

«зерно»

афоризм

антитеза

невеликий за обсягом твір

твір повчального змісту

віршований твір

головний художній прийом — алегорія

основний текст та висновок

експозиція, завʼязка, розвʼязка

дві рівнозначні частини

оповідь та «сила»

флейти

сопілки

скрипки

органа

могилянським дяком

старосвітським поміщиком

мандрівним філософом

безнадійним романтиком

Злодійкувата людина

Мудра людина

Працьовита людина

Лінива юдина

Людина-грабіжник

Людина-лінюх

Людина-мудрець

змалювання життя українського суспільства к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст. різних верств населення.

вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.

сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.

розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.

вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.

змалювання життя українського суспільства к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст. різних верств населення.

розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

Сенс життя

Кріпацтво і свобода

Патріотизм народних мас

Проблема народної моралі

Любов і ненависть

Несправедливість судочинства

вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівування волі як найбільшого багатства людини.

змалювання життя різних верств населення українського суспільства кінець ХVІІІ — поч. ХІХ ст. .

сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.

розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

Риторичні запитання

Епітети

Метафора

Гіпербола

возвеличення героїв української історії

уславлення улюбленої праці, що є стимулом життя

змалювання краєвидів рідного краю

любов до рідного краю

алегорія

оповідь

мораль

сюжет

порівняння

"Байки Харківські"

"Балади та байки"

"Байки українські"

"Байки народні"

людини, яка всім набридає

людини, яка любить повеселитися

мудрої людини, яка любить працювати

людини-трутня

людини, яка постійно трудиться

людини, яка живе крадіжкою чужого

веселої людини

людини, яка не дає нікому спокою

улюблена справа

невдячна справа

даремно згаяний час

зайвий клопіт

основної частини та кінцівки

оповіді та діалогу

сили та повчання

оповіді та моралі