Г.Тютюнник, В.Шевчук, П.Загребельний

В.Шевчука

В.Барка

Г.Тютюнника

П.Загребельного

О.Гончара

О.Довженко

П.Загребельний

Г.Тютюнник

В.Шевчук

О.Гончар

О.Гончара

В.Симоненка

П.Загребельного

М.Вінграновського

В.Шевчука

Є.Маланюка

В.Шевчука

П.Загребельного

В.Земляка

О.Гончара

дружбу

війну

любов

зраду

природу

розкрити людину через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, коли вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а слідувала передусім за почуттями.

Пізнати сенс буття, побачити, відчути, естетично пережити добро і зло, світло і тінь, їх вічне протистояння, яке лежить в основі руху, динаміки поступу, допомагає оголити людську душу, художньо дослідити людську природу.

ствердження ідеї єдності усього живого, сущого на землі, яке передбачає необхідність для кожного нового покоління виборювати свій досвід пізнання себе і світу й так перевіряти досвід поколінь минулих задля майбутнього.

Особливу увагу звертає на відповідальність кожного за свої вчинки на цій землі («Свічення»). І, певна річ, усі герої В. Шевчука свідомо чи підсвідомо прагнуть внутрішньої чистоти, гармонії («швець»).

Той дім на горі побіля річки Тетерів, довкола якого розгортаються події повісті-преамбули, уособлює своєрідну фортецю нашої духовності, той ідеал, до якого прагне жива душа. Дарма що той дім не розгаданий до кінця, загадковий і недоступний декому.

любов у широкому розумінні: як складне й високе почуття, що містить у собі кохання, поняття рідної землі, дому, що символічно уособлює спокій, рівновагу духу вміння бути небайдужим, намагання освітити своє видноколо святим і високим вогнем творчого осяяння

Літературний рід – лiро-епiчний твiр iз фольклорно-фантастичним елементом.

ствердження ідеї єдності усього живого, сущого на землі, яке передбачає необхідність для кожного нового покоління виборювати свій досвід пізнання себе і світу й так перевіряти досвід поколінь минулих задля майбутнього.

Сама по собі напрошується думка про те, що першопоштовхом творчості є неземна, диявольська (не Божа!) сила. Взагалі сюжет повісті «учуднений» багатьма засобами. Важливе значення має в ньому й символіка, зокрема кольорів (синій, сірий, жовтий, зелений), образів (як реалістичних, так і умовно-фантастичних).

розкрити людину через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, коли вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а слідувала передусім за почуттями

М.Вінграновський

О.Гончар

Г.Тютюнник

П.Загребельний

В.Шевчук

П.Загребльний

О.Турянський

І.Драч

В.Барка

В.Шевчук

1965 р.

1960 р.

1958 р.

1968 р.

1978 р.

1970 р.

992 по 1037 рр., а також у 1941-1942 і 1965-1966 рр.

892 по 1037 рр., а також у 1941-1942 і 1965-1966 рр.

992 по 2037 рр., а також у 1941-1942 і 1965-1966 рр.

918 по 1045 рр., а також у 1941-1942 і 1965-1966 рр.

999 по 1077 рр., а також у 1941-1942 і 1965-1966 рр.

"Дім на горі"

"Диво"

"Юнаки з огенної печі"

"Лебедина зграя"

"Зав"язь"

Г.Тютюнник

П.Загребельний

В.Шевчук

В.Барка

О.Гончар

П.Загрельному

О.Довженку

В.Шевчуку

Г.Тютюннику

В.Баркі

поема

новела 

роман

ода

повість

1979

1957

1967

1978

1976

Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.

Возвеличення любові як найвищої духовної цінності, яка піднімає людину над буденністю, очищає її душу

гімн природі, весні, землі, якій кожен із нас має поклонятися як божеству.

Ліричний герой — людина, шо любить свою землю, її природу, оспівує весну, гірське село, місяць, усю багатобарвність і красу землі.

щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту

Твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій — сюжет двоплановий: основна сюжетна лінія — це ніби окремі новели

Головним у вірші є образ землі. Поет переконаний, що джерело всіх слов’янських вірувань треба шукати саме тут. Із землі народжується життя. Земля є фундаментом світового дому

"Метаморфози (трансформації) людини»; ім’я як носій сутності й пам’яті роду й людини», «українізація»; «первенство»; «шовінізм»

«Сила кохання», «протистояння влади й людини», «філософія життя», «усепрощення», «романтики й прагматики»

зображення побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини