Галина Демченко " Лелеки"

восени

влітку

навесні

Побачила, як знущаються з лелек.

Побачила велику кількість лелек разом.

Побачила, що лелеки відлетіли.

Темним дзьобом і темним пір'ям

темними ногами і темним пір'ям.

Темним дзьобом і темними ногами.

Він закружляв над луговиною, наказуючи всім зібратися.

Він закружляв над луговиною, наказуючи всім залишатися на землі.

Він закружляв над луговиною, наказуючи всім підніматися на крила.

Він ослаб і почав відставати.

Він перший вирвався вперед.

Він не зміг злетіти.

Всі лелеки змокли і не могли летіти.

Він побачив, що Лелечич ослаб і не зможе пробитися крізь хмари.

Боявся блискавки і грому.

Бігали і часто махали крилами.

Сиділи на сонечку.

Чекали, поки вітерець висушить пір'я.

Ніяк не турбувалися, не звертали уваги.

По черзі підбігали до нього, щось клекотали йому, ніби умовляли.

По черзі підбігали до нього, махали перед ним крильми, запрошуючи робити так само.

Він би відстав від зграї.

Він би загинув.

Він би зміцнів.

Турботливе ставлення старших лелек до молодих.

Відліт лелек у теплі краї.

Життя лелек.

Птахам, як і людям, необхідне тепло і підтримка близьких.

Люди не повинні втручатися в життя лелек.

Треба любити Батьківщину, як лелеки.