Головні та другорядні члени речення, види односкладних речень. Повторення

А Небо було чисте

Б Буду я навчатись мови золотої. 

В Я не можу не виконати це завдання. 

Г Тут було тихо й безлюдно. 

Д Сніг зробився білим.

А підметом

Б присудком

В означенням

Г додатком

Д обставиною

А Мета життя – зоря на людськім виднокрузі! 

Б Бачити своє творіння – це така невимовна радість. 

В Книга – морська глибина. 

Г Любить свій край – це для народу жити.

Д В лощині раз за разом зривалось „ура”, гучне, далеко тануче.

А Сонце золотило далекі пагорби.  

Б Верхівки сосен у лісі світилися сонячним багрянцем

В Рідні пісні навіювали спомини.  

Г Змалку треба шанувати рідну мову, народну пісню.

Д Довгожданий дощ порадував усіх.

А Сонечко яскраве дарує тепло

Б Дні короткі, щасливі.

В Весна була холодною й сухою

Г Я закоханий у життя.

А Брат може допомогти.

Б Сестра вміє вишивати.

В Батьки поїхали відпочивати.

Г Студенти починають навчатися.

Д Я хочу відпочити.

А Лиш прокинувсь - уставай, лінькам волі не давай.

Б Нарешті надрукували мій твір.

В Не можна втрачати жодної хвилини життя!

Г Хочу насолоджуватися життям уповні.

А У любові немає гріха.

Б Лінивий два рази робить.

В Мені запропонували відпочинок у Карпатах.

Г Не родися багатий, а родися щасливий.

А Люблю весняні прохолодні ранки

Б Усе місто спить у полоні весняної ночі.

В Батьків і Батьківщину не вибирають.

Г Бузком пахне мені весна.

Д Для щастя людині багато не треба.

А Вечір буде пригортати мене теплом

Б Лише ми самі можемо перемогти себе.

В Я співаю про щастя пісні

Г Нехай будуть щасливими усі світанки

А означення

Б додаток

В обставина

Г присудок

Д підмет

А Історія – це святая святих народу. 

Б Життя без книг – це хата без вікна. 

В Я так люблю сіяти. 

Г Місто Львів знатне своїми вуличками та вузькими трамвайчиками.

Д Промені сонця пробивалися крізь серпанок вікон.