Григорій Сковорода. Байки "Орел і Черепаха", "Ворона і Чиж", "Бджола і Шершень"

висновок

сила

душа

зерно

 Гордовитість та зверхність панів

Небезпеку, яка чатує на кожного, хто покидає дім

 Високе покликання, талант та свободу духу

 Хижацьку натуру, що не знає жалю

 Потрібно завжди прагнути до найвищих вершин, попри перешкоди

Безпечніше жити на землі, ніж літати в небесах

Дружба між сильними та слабкими є неможливою

 Слід жити згідно зі своєю природою і не прагнути того, до чого не маєш хисту

 Чиж

 Ворона

Шершень

Черепаха

Бджола

 Необхідність захищати результати своєї праці від загарбників

 Уславлення «сродної праці» як природної потреби людини та джерела щастя

Порівняння життя комах із життям українського селянства

Засудження ліні та вихваляння працьовитості як головної чесноти

Спів Чижа

Куряче квоктання

Солов'їний спів

Жаб'ячий спів

 Слід уникати спілкування з тими, хто заздрить вашим успіхам

Птахи мають триматися своєї зграї

 Справжню майстерність та талант неможливо замінити зовнішнім імітуванням

 Краса голосу важливіша за зовнішній вигляд

Риби

Жаби

Ворони

Лелеки

 Той, хто має багато меду та золота

Той, кого всі хвалять за голос

 Той, хто вміє літати вище за всіх

 Той, хто займається улюбленою («сродною») справою і задоволений малим

 У байці «Бджола і Шершень» головна думка полягає в тому, що праця має бути природною потребою («сродною»), а не лише засобом для виживання.

 Шершень уособлює людей, які присвячують життя творчості та науці, попри критику оточуючих.

Черепаха в розмові з Орлом стверджує, що літати — це її найбільша мрія, і вона готова на будь-який ризик заради цього.

Орел пояснює Черепасі, що справжнє щастя — це не політ, а життя згідно зі своєю природою, навіть якщо воно здається приземленим.

У байці «Ворона і Чиж» силою байки є прислів'я "Дерево пізнається з плоду".

 Григорій Сковорода називає повчальну частину своїх байок словом «Мораль».

Про Сізіфову працю

Про Епікура та його вчення про задоволення від природи

 Про мудрого Соломона

Про Ікара, що полетів до сонця

невеликий ліро-епічний віршований твір із драматично напруженим сюжетом, фантастичними, історичними або легендарними мотивами

унікальний жанр українського народного ліро-епічного мистецтва, пісня-розповідь про героїчні події, соціально-побутове життя чи козацьку боротьбу XVI–XVIII століть

великий, переважно віршований ліро-епічний твір, у якому значні події та яскраві характери поєднуються з глибокими особистими переживаннями автора

невеликий, найчастіше віршований алегоричний твір повчального характеру, у якому висміюються людські вади або суспільні недоліки

лише віршовану форму

лише прозову форму

силу і мораль, яка більша за обсягом

прозову форму, мораль називається "силою", яка нагадує уривок із філософського трактату

"Хто труда не докладе, той до добра не дойде"

"Без розуму й за морем погано, а мудрому чоловікові весь світ - рідний край"

"Досвід - батько мистецтву, знанню та звичці"

"Мудра людина, яка у природженому ділі трудиться"

про змагання з бігу

про плавання

про літання

про лікування

"Байки Харківські"

"Байки Черкаські"

"Байки Київські"

"Байки Сумські"