Грунти

Тому що ґрунт впливає переважно на температуру кореневої системи

Тому що вирішальним є лише загальний запас NPK у ґрунті

Тому що важлива здатність ґрунту утримувати, перетворювати та передавати поживні речовини рослині

Тому що добрива ефективні лише на ґрунтах із високим умістом гумусу

А. Чорнозем типовий

Б. Дерново-підзолистий

В. Чорнозем звичайний

Г. Каштановий

А. Вища природна забезпеченість калієм і нейтральна реакція

Б. Сильніше вилуговування Ca і Mg та частіше кисла реакція

В. Нижча карбонатність і постійно лужна реакція

Г. Дуже низький уміст гумусу та слабка структура

А. Низька CEC

Б. Дефіцит органічної речовини

В. Нестача вологи

Г. Надлишок доступного фосфору

А. Низька CEC, швидке прогрівання, високий ризик вимивання

Б. Висока CEC, значне водоутримання, ризик ущільнення та слабкої аерації

В. Середня CEC, низьке водоутримання, висока аерація

Г. Висока CEC, швидке прогрівання, відсутність проблем з інфільтрацією

А. Пилувато-плитчаста

Б. Щільно-брилиста

В. Зернисто-грудкувата

Г. Дисперсна глиниста

А. Натрій

Б. Кальцій

В. Нітратний азот

Г. Хлор

А. CEC показує загальну кількість усіх поживних елементів у ґрунті

Б. CEC характеризує здатність ґрунту утримувати позитивно заряджені елементи

В. CEC показує лише співвідношення Ca і Mg

Г. CEC визначає виключно рухливість фосфору

А. Одноразове внесення максимальної норми катіонів

Б. Дробне живлення через підвищений ризик вимивання

В. Збільшення лише фосфорного живлення

Г. Обов’язкове доведення Ca:Mg до стандартного співвідношення

А. Зростає доступність P і Mo, знижується розчинність Al

Б. Знижується доступність P, Ca, Mg і Mo, а розчинність Al та Mn зростає

В. Знижується доступність Fe і Mn, а доступність Ca зростає

Г. Зростає доступність Zn і P, а Mg переходить у токсичну форму

А. Fe швидко вимивається через низьку CEC

Б. Fe може переходити в малодоступні для рослини форми

В. Надлишок Fe завжди блокує поглинання азоту

Г. Карбонати підвищують рухливість Fe до токсичного рівня

А. Зв’язування P переважно з Fe та Al

Б. Перехід P у газоподібну форму

В. Взаємодія P з Ca з утворенням малодоступних кальцієвих фосфатів

Г. Вимивання P разом із нітратами

А. Низький pH, теплий ґрунт і високий запас Zn

Б. Високий pH, карбонатний або холодний ґрунт і низький запас Zn

В. Нейтральний pH, високий гумус і високий запас Zn

Г. Перезволоження за високої доступності Zn

А. Надлишок K може конкурентно знижувати поглинання Mg

Б. Надлишок K різко знижує CEC ґрунту

В. Mg стає недоступним виключно через підвищення pH

Г. K перетворює Mg на нерухомий фосфат

А. За дефіциту S рослина не може ефективно використати високий рівень N

Б. Азот і сірка завжди є антагоністами

В. Високий N автоматично блокує поглинання S коренем

Г. Сірка потрібна лише для поглинання фосфору

А. NO₃⁻, Cl⁻, SO₄²⁻

Б. NH₄⁺, K⁺, Mg²⁺, Ca²⁺

В. P, Zn, Cu, Fe, Mn

Г. Ca²⁺, NO₃⁻, B, Cl⁻

А. Фосфор дуже рухливий і швидко вимивається з кореневої зони

Б. Фосфор малорухливий, тому для нього особливо важливий контакт із кореневою системою

В. Фосфор поглинається тільки разом із кальцієм

Г. РКД повністю усуває блокування фосфору незалежно від pH

А. Надмірна CEC

Б. Осмотичний стрес, через який кореню важко поглинати воду

В. Надлишкова дифузія фосфору

Г. Надмірна аерація кореневої зони

А. Вибір добрива → NPK → культура → pH → аналіз

Б. Дефіцит → добриво → врожайність → тип ґрунту → CEC

В. Аналіз → діагностика → дефіцит → причина → технологічне рішення

Г. Культура → стандартне Ca:Mg → максимальна норма NPK → контроль pH

А. Урожайність визначає елемент, якого в ґрунті найбільше

Б. Найвища врожайність досягається максимальним внесенням усіх елементів

В. Урожай обмежує фактор, що перебуває в найбільшому дефіциті або найсильніше блокує фізіологію рослини

Г. За достатнього NPK інші ґрунтові фактори практично не впливають на врожай