Хрущовська відлига

не змінив суті радянської тоталітарної моделі розвитку.

забезпечив повну реабілітацію жертв сталінських репресій.

створив передумови відновлення збройної боротьби УПА.

сприяв переходу до ринкових методів господарювання

передання підприємств республіки в союзне підпорядкування

стрімкого розвитку підприємств воєнно-промислового комплексу

підпорядкування більшості підприємств Раді міністрів республіки

відновлення командно-адміністративної системи управління

переконати суспільство в необхідності ведення здорового способу життя

пропаганди успіхів однієї з кампаній, здійснених у сільському господарстві

мобілізувати колгоспників на здійснення відбудови народного господарства

продемонструвати молоді престижність та почесність праці жінок-колгоспниць

органи управління, на які покладалася координація промислової кооперації підприємств України з іншими республіками Радянського Союзу.

державні установи, що здійснювали укрупнення колгоспів, їхню реорганізацію в радгоспи та продаж техніки машинно-тракторних станцій.

організації, що керували системою державних закупівель сільськогосподарської продукції у колгоспно-кооперативному секторі України.

органи державного управління, утворені за територіальним принципом, що керували промисловістю та будівництвом у межах економічних районів.

розширення господарських прав республік.  

посилення централізованості планування.  

ліквідації директивного планування.

утворення вільних економічних зон.

акт вищого органу державної влади про повне або часткове звільнення від покарання осіб, щодо яких суд виніс вирок.

форма оскарження офіційно прийнятого судового рішення, що подається засудженими або їхніми захисниками до вищої посадової особи.

запобіжний захід державного впливу, застосований до осіб, що вчинили злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

комплекс заходів державних органів, спрямованих на виправдання й відновлення в правах неправильно звинувачених, зганьблених чи засуджених осіб.

удосконалення системи «держприймання» в колгоспах.

запровадження ринкових відносин у сільському господарстві.

посилення матеріальної зацікавленості селян у суспільному виробництві.

створення сприятливих умов для розвитку присадибного господарства селян.

надання УРСР права залучати іноземні інвестиції в промисловість.

вихід УРСР із рубльової зони й запровадження національної валюти.

створення в УРСР власної фінансової, митної та податкової систем.

передання під контроль раднаргоспів УРСР більшості підприємств.

децентралізація системи управління промисловістю

запровадження карткової системи розподілу товарів народного вжитку

переведення підприємств на госпрозрахунок і самофінансування

пріоритетний розвиток вільних економічних зон.

Перехід підприємств на повний госпрозрахунок у межах економічних зон.

Установлення щомісячного авансування та пенсій за віком для колгоспників.

Раціоналізація використання місцевих матеріальних і людських ресурсів.

Ліквідація товарно-грошових відносин і централізованого планування.

послаблення союзної номенклатури та посилення ролі місцевих керівників.

встановлення щомісячного авансування та пенсій за віком для колгоспників

переходу підприємств на повний госпрозрахунок у межах економічних зон.

відновлення товарно-грошових відносин і централізованого планування.

зростання пенсійного віку 

запровадження оплати навчання у спеціалізованих закладах середньої освіти     

завершення паспортизації селян

масове житлове будівництво