І. Нечуй-Левицький. "Кайдашева сім'я"

А всеобіймаючим оком Правобережної України

Б найкращою оздобою українського письменства

В ареною людських пристрастей

Г широким та вільним розмахом думки

Д світлою незайманою квіткою народної поезії

А …молоде, довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало парубочою красою.

Б …широкий у плечах, з карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.

В …здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки.

Г …дуже палкий погляд — бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць разом з якоюсь хижою тугою.

Д …високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи.

А життя нетипової для України селянської родини

Б життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини

В родинних перепетій в українському селі в добу кріпацтва

Г сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель

Д життя селянської родини як зразка сім’ї з патріархальним устроєм

А фразеологізм і синекдоху

Б порівняння та літоту

В персоніфікацію й оксиморон

Г порівняння і фразеологізм

Д гіперболу й алегорію

А …свекруха люта змія; ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем.

Б Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці і свої розглядини в Балашів.

В Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь.

Г Настали жнива. Кайдашиха запрягла Мелашку до роботи, як у віз… Кожної неділі просилась Мелашка в гості [до батьків], і кожної неділі Кайдашиха знаходила для неї роботу.

Д На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне.

А надуживання старослов’янізмів в описі побутової сцени

Б надмірне використання зниженої лексики

В змішування стилів — високого епічного з побутовим

Г гротескні характеристики членів родини

Д поєднання логічно несумісних, протилежних понять

А одруження Лавріна — одруження Карпа — смерть Кайдаша — всихання груші 

Б смерть Кайдаша — одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші 

В одруження Карпа — одруження Лавріна — смерть Кайдаша — всихання груші

Г одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання іруші — смерть Кайдаша

Д всихання груші — одруження Карпа — смерть Кайдаша — одруження Лавріна

А поділ твору на дев’ять частин

Б нагнітання сцен сварок, колізій

В розкриття характерів героїв через діалоги

Г розгортання подій переважно в одному селі

Д детальний опис весілля Карпа і Лавріна

А класицизму

Б сентименталізму

В романтизму

Г реалізму

Д модернізму

А соціально-психологічна

Б історична

В пригодницька

Г соціально-побутова

Д авантюрна

А "Це нечиста сила мене давила… Двадцять пасок з’їла в Києві, а за двадцять першою такий гріх трапився. Послинив нечистий усе лице, й губи, й щоки".

Б "Одривай хату од цих злиднів! І Що б там не коштувало, одривай, а ні, я сама одірву".

В "Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені тільки чоловіка. Мабуть, він за мною побивається, коли одразу так залило мою душу сльозами".

Г "Шкода мені тебе! У мене ще не було такої доброї та робочої наймички, як ти".

Д "Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище".

А сватання й одруження Карпа з Мотрею.

Б розмова Карпа й Лавріна про одруження.

В всихання груші.

Г сварка через грушу.

Д лікування Омелька Кайдаша бабою Палажкою.