И та І в кінці прислівників

по-людськ..,навкруг.., мовчк ..

укуп.., напівдороз.., навік..    

заввишки.., заоч.., опівноч..

поноч.., угор.., утрич..       

навкруг.., пішк.., по-вовч..

верх.., навесн.., трич..

двіч.., ліньк.., по-козацьк..

завдовжк.., напоготов.., уноч..

сьогодн.., настільк.., пішк..  

інкол.., анітрох.., трич..

ввечер.., вранц.., уноч...

мовчк.., по-китайськ.., вкуп..

по-українськ.., верх.., напоготов..

навесн.., вранц.., завширшк..   

нараз..,  нарівн.., опівноч.. 

навперейм.., навпомацк.., навприсядк..     

Співати він любив уранц..

Хлопець, як і раніше, залюбк.. малював і займався музикою.

Хлопець укуп.. з друзями милувався таким злагодженим, таким величним звучанням людських голосів.

Але він уперто тренувався, перемальовуючи їх двіч..

Між воронами й сорока по-вороняч.. кряче.

Я цілий день з лісами наодинц..

Мамай і Байда вкуп.. з Морозенком дають гопака.

Дружба подвоює радість і вдвіч.. зменшує горе.

У важкий рік зима вдвіч.. довша.

Восен.. не хочеться рано вставати.

Від гнилої рибки не побіжиш стрибк..

Гордість верх.. їздить.

Мовчк.. струни на бандурі я перебираю.

Сиве волосяя спадає кружком, по-козацьк..

Скільки ласки і турботи віддали ви залюбк..

Дитинство спливає в очах мимовол...

Дитинство спливає мимовол..

Не стала навколішк.. гордість моя.

Краще трич.. спитати, ніж раз заблукати.

Дружба подвоює радість і вдвіч.. зменшує горе.

Іду по самім краю безодні помацк.. в пітьмі.

Побачили вороги, що вже непереливк..

Проковтнути хочеться, а прожуват ліньк...

Розумний двіч.. об один камінь не спіткнеться.

узнаки, навскоси, по-батьківськи

уночі, укупі,насторожі

по-ведмежи, лежачи, подекуди

по-заячі, напередодні, напровесні,

почасти, безвісти, по-українськи

тричі, позаочі, угорі

анітрохи, по-козацьки, верхи,

двічі, навпомацкі, поночі