Ідеологізація суспільного життя та репресії в Радянській Україні

всю “Катерину” перекреслено

“за шовінізм” (“кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями”!)

«З’їзд зазначає, що, незважаючи на шкідництво ворогів народу –

троцькістів, бухарінців і буржуазних націоналістів – на різних ділянках культурного

будівництва, більшовики України під керівництвом ЦК ВКП(б) прийшли до свого XIV з’їзду з

величезними успіхами на фронті національно-культурного будівництва. [...]

XIV з’їзд КП(б)У з особливою силою підкреслює необхідність ліквідувати наслідки ворожого шкідництва у викладанні російської мови в неповних середніх школах, а також у вузах.

Зусилля троцькістів, бухарінців і буржуазних

націо налістів були спрямовані на відрив українського народу від братерської дружби з великим російським народом, на відрив Радянської України від Союзу Радянських Соціалістичних

Республік і відновлення капіталістичного рабства.

Понесли діти “Кобзаря”, почищено

його в “Політпросвіті”, а потім одіслано ще й до ГПУ на остаточне затвердження. Почистили і в ГПУ.

...Непоказна, середнього зросту, щупленька, зі смуглявим обличчям, людина. Я глянув і

остовпів. Оцей непомітний маленький чоловічок, у темній косоворотці, в сандалях на

босу ногу, з вихрастою чуприною – оце Хвильовий?

Як! Ми заводимо дитячі притулки, ми дітей силкуємося одірвати од сім’ї, зробити з них комуністів, а Шевченко бачить ідеал у матері з дитиною на руках! Архібуржуазно!

«Місто залито вогнями ілюмінацій. Запишно розцвіло кумачем прапорів, транспарантів, яскравими вогці дні Львів бачив багато хвилюючих сцен, багато фарб, прапорів".

«Зима 1915 р. З моменту відступу російської армії з Галичини у прифронтовій смузі почали з’являтися невеликі групи

місцевого населення, яке тимчасово залишало свої “гнізда” під наступальним

тиском військ".

«Якогось певного, заздалегідь виробленого плану діяльності Центральна Рада на початку свого існування не мала. Так само не був усталений її склад... "

«12 червня 1937 р. проведено мітинг на швейній фабриці “Індпошив” щодо зрадників народу Тухачевського, Якіра, Ейдемана, Уборевича та ін. Були присутні – 130 осіб..."

справи «Спілки визволення України»

«Шахтинської справи»

Голодомору

«Закону про п’ять колосків»

згортання політики «українізації»

наростання загрози Другої світової війни

здійснення масових репресій у республіці

зневіра в можливості побудови соціалізму

Відведення земель під новобудови перших п’ятирічок спонукало владу до масового переселення селян.

Наявність цілинних земель спонукала радянський уряд залучати до їх освоєння найбільш активних селян.

Нестача вільних сільськогосподарських земель спричинила масове переселення селян у малозаселені регіони СРСР.

Активний опір, який чинило селянство колективізації, спонукав радянську владу здійснювати репресивні заходи.

справу «Промпартії»

«Шахтинську справу»

справу «Спілки визволення України»

справу «Українського національного центру»

кампанії з розкуркулення в 1929 — 1932 рр.

терору голодом у 1932 — 1933 рр.

політики коренізації на початку 1930-х рр.

масових репресій у другій половині 1930-х рр.

Справа "Українського націоналістичного центру"

Справа "Спілки визволення України"

Справа Промпартії.

Шахтинська справа

«Прикметним явищем була поява кредитних спілок, які надавали селянським господарствам не тільки позики «живими» грошима, а й пропонували в кредит широкий спектр товарів виробничого призначення...»

«Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в степових і лісостепових зонах України...»

«Загальні збори бідноти... виносили постанови про відібрання у куркулів усіх засобів виробництва. Намічали день розкуркулення й розподіляли актив бідняків в господарства куркулів. У зазначений термін актив приходив до куркуля та описував усе його майно...»

«...Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років... Розрахунки показують, що посіви кукурудзи повинні орієнтовно становити 9—10 млн га і рівнятися приблизно половині всієї площі зернових...»

заміна колишніх офіцерів царської армії «червоними командирами»

забезпечення новобудов трудовими ресурсами за рахунок армії

масові репресії проти командного складу Червоної армії

скорочення особового складу збройних сил країни

зростання ролі громадянського суспільства.

завершення будівництва основ соціалізму.

зниження рівня життя населення.

зміцнення тоталітарного ладу.