Індустріалізація та колективізація в УСРР

причин індустріалізації

джерел індустріалізації

масштабів індустріалізації

переваг індустріалізації

командно–адміністративне управління та матеріальне стимулювання робітників

матеріальне стимулювання та моральне заохочення робітників

моральне заохочення робітників і соціалістичне змагання

командно–адміністративне управління і соціалістичне змагання

Контроль за повним виконанням хлібозаготівельного плану

Підбиття підсумків кампанії боротьби з неписьменністю в республіці

Розслідування справи Союзу визволення України

 Уведення в дію Харківського тракторного заводу

Установлення державного контролю над сільським господарством і використання його ресурсів для модернізації всього господарства

Державна підтримка одноосібних господарств

Подолання продовольчої кризи в країні, державна допомога колгоспникам

Запровадження ринкових відносин у сільське господарство

Запровадження кругової поруки

Запровадження нової економічної політики

Згортання політики «воєнного комунізму»

Голодомор 1932—1933 рр.

приватизації

урбанізації

розкуркулення

евакуації

Голодомор

Геноцид

Депортація

Асиміляція

широка агітаційна кампанія та економічна зацікавленість селян

масштабні репресії та Голодомор

українські селяни щиро вірили в ідеали комунізму та підтримували КП(б)У

колгоспи швидко довели селянам свою ефективність

мети.

значення.

передумов.

причин.

нова економічна політика

воєнний комунізм

«Закон про п’ять колосків»

ліквідація куркульства як класу

вилучення зерна та відправка на примусові роботи

ліквідацію «куркулів» і виселення їх до Сибіру

надання продовольчої допомоги колгоспам за рахунок селян-одноосібників

конфіскацію продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів, "стан облоги" села

1928 р

1929 р

1930 р

1931 р

прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення обороноздатності країни

примусове вилучення незаконно отриманого майна

форма здійснення більшовицької політики на території України у 1923-1938 рр.

політика насильницького перетворення одлноосібних селянських господарств на колективні (колгоспи)

диспропорція в промисловості;

госпрозрахунок;

п'ятирічка;

концесії;

стахановський рух;

трести;

розкуркулення;

розстріляне відродження;

соціалістичний реалізм;

українізація;

паспортна система;

Чорна дошка;

продподаток;

закон про "п'ять колосків"

"культурна революція"

колективізація

коренізація

індустріалізація

ентузіазм населення, стаханоський рух

продрозкладка

концесії

пекекачування коштів з промисловості "групи Б" в "групу А"

використання праці в'язнів ГУЛАГу

продаж українського зерна та ресурсів

добровільні внески керівництва СРСР

продаж горілки

"Криворіжсталь"

Дніпррогес

"Азовсталь"

Харківський тракторний завод

Краматорський машинобудівний завод

низькі темпи розвитку промисловості групи «А»

нерівномірний розвиток важкої та легкої промислововсті

плановий характер економіки

залежність від закордонних інвестицій

баланс між промисловістю групи А та групи Б

здебільшого промисловість розвивали на лівобережжі УРСР

одним зі шляхів обмеження зростання цін

одним із засобів матеріального стимулювання селян 

одним із джерел фінансування індустріалізації

однією з умов проведення грошової реформи

всебічний розвиток народного господарства

високі темпи розвитку важкої промисловості (група А)

інтенсивний розвиток легкої промисловості (група Б)

децентралізація управління промисловістю

завершення націоналізації приватної власності

Модернізація

Колективізація

Кооперація

Індустріалізація

ліквідація індивідуального селянського господарства

стрімке зростання виробництва та матеріального добробуту колгоспників

запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами

«прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом

багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села

розширення мережі селянських кооперативів

більша результативність сільськогосподарської праці, освоєння нових земель

активних дій загонів Н. Махна у 1920–1921 рр.

розгортання перших машинно-тракторних станцій наприкінці 1928 р.

голоду 1921-1923 рр.

з найбільшими людськими втратами від Голодомору 1932–1933 рр.