"Катерина" Т.Шевченко

Драма

Балада

Оповідання

соціально-побутова поема

Івану Франку

Тогочасному керівництву державі

Василю Жуковському

Гулаку-Артемовському

"Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі — чужі люде,

Роблять лихо з вами."

"Не слухала Катерина

Ні батька, ні неньки,

Полюбила москалика,

Як знало серденько."

"Полюбила молодого,

В садочок ходила,

Поки себе, свою долю

Там занапастила."

"Кохайтеся ж, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі — чужі люде,

Знущаються вами."

Любила милуватися вечірніми краєвидами

Бо так казали батьки

Нехотіла щоб дивилися люди

"Що ти наробила?..

Оддячила!.. Іди ж, шукай

У Москві свекрухи."

Мовчки вирядила у дорогу

«Виховуй свою дитину як знаєш».

«Не з’являйся більше на мої очі».

Попрощалася з подругами

Обняла батьків

Набрала землі під вишнею

Чумаків

Москалів

Людей із села

Свого брата

Москаля

Лісника

Кобзаря

Влітку

Восени

Взимку

На початку весни

Замерзла в полі

Втопилася

Кинулась в провалля

впізнав і прийняв у свою сім'ю

визнав, але не хотів допомогти

знову відцурався його

у період ранньої творчості

в казематі

в період "трьох літ"

в останні роки життя