Казка Чубчик" за Миколою Магерою

Чубасик

Чубчик

Шпачик

Рубчик

Бо був найменшеньким шпачком.

Бо гарно співав.

Бо чубаті пташки-дивина.

Лебедем.

Журавлем.

Горобцем.

Соловейком.

На крилах ми весну принесли.

Наш спів не гірший, ніж в інших шпаків.

Спочатку навчися свистіти по-шпачиному.

Шпаків так люди не слухають, як соловейка.

На гілці бузини.

На гілці бузку.

На гілці калини.

На гілці берези

Ціле літо.

Протягом року.

Усю весну.

Усю осінь .

Вчився літати.

Допомагав батькам.

Навчався в інших птахів.

Грався на галявині

Солов'я, синиці та горобця.

Горобця, ворони та синиці.

Горобця, ластівки та ворони.

Горобця, ворони,солов'я.

Березі.

Ясені.

Дубові.

Осиці.

Пишалися своїм співом.

Щось обговорювали.

Прощалися з рідним краєм.

Завмерли.

Притихнули.

Заховалися.

Соловейко сміявся, що не міг і слова вимовити.

У синиць від реготу, аж сльози виступили на очах.

Горобці, аж за боки взялися.

Соловей сміявся, аж за боки брався.

Горобці так похрипли, що не могли й слова вимовити.

Зневажливо.

З повагою.

Проблему мови.

Життя птахів.