Класицизм. Узагальнення теми

стиль в мистецтві XVII – початку XIX ст., суть якого полягала в наслідуванні мистецтва старо-давньої Греції, Риму й у дотриманні системи суворих правил відтворення дійсності. 

стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVI ст. — кінця XVIII ст., завданням якого було захопити глядача, створити на нього миттєвий ефект. 

дотримання канонічних правил, пишність, встановлення ієрархії жанрів;  

раціоналізм, нормативність, встановлення ієрархії жанрів, дотримання канонічних правил, ясність та чистота мови, аристократизм; 

нормативність, логічність, вільна інтерпретація творів античного мистецтва.

А. Палладіо;

В. Антоніо;

А. Паллаціо.

Жак Луї Давид 

 Антон Рафаель Менгас

Клод Лоррен 

 Нікола Пуссен

стиль у європейській архітектурі (і мистецтві загалом) кінця 15 — початку 16 ст.

стиль у європейській архітектурі (і мистецтві загалом) кінця 18 — початку 19 ст.

 стиль у європейській архітектурі (і мистецтві загалом) кінця 12— початку 13 ст.

Гайдн Йозеф

Моцарт Вольфганг

Вівальді Антоніо

Шопен Фридерик

Бетховен Людвіг

Стримані кольори (поверхня стін фарбувалася в пастельні тони або обтягувалася тканиною м’яких кольорів);

Чіткість ліній (перевага надавалась прямим лініям);

Меблі більшою мірою проявляли індивідуальність майстра-меблевика, і тому не були надто «канонізованими»;

В оформленні інтер’єрів застосовувались ті ж елементи античної архітектури, що й на фасадах (колони з арками, каміни, ліпнина в античному стилі , пілястри, фризи тощо)

 Дюк де Рішельє, Одеса

 Меркурій, Львів

Нептун, Львів

Ватікан

Версаль

Лувр

Ла Скала