КОБЗАРІ ТА ЛІРНИКИ. ДУМИ. Дума " Маруся Богуславка "

у ХІХ столітті    

в XV—XVІ столітті

у ІХ столітті

з появою літописання

 казки

легенди

історичної пісні   

оповідання

перепливши на човні річку

переодягнувшись у одяг турка

підібравши ключі

під час від’їзду пана турецького

бранкою    

полоненою

 султаншею

володаркою

привітати їх із Великоднем

сказати, який день у землі християнській

дати їм ключі від темниці

випустити невільників 

33 роки     

20 років

30 літ

25 років

у Великодню суботу         

на Великдень

у неділю в час служби   

у Великодній тиждень

Каспійського

 Азовського

Чорного    

Аральського 

вона з примусу залишила рідну землю

усім серцем любить рідний край

це вигаданий образ

вона є символом українок, які на чужині зберегли високі патріотичні почуття

природи рідного краю

історичних пам’яток

вітчизняного мистецтва

Батьківщини

Т. Шевченко, М. Кравченко, О. Вересай

 Г. Гочаренко, Є. Мовчан, П. Носач

П. Ткаченко, М. Литвин, Г. Майборода

П. Носач, Т. Кравченко, М. Лисенко

Є. Адамцевича

Є. Мовчана

О. Вересая

В. Литвина

виконання під супровід бандури

перевага дієслівної рими

містять фантастичні елементи

ретардація

козачкою

попівною

дочкою міщанина

селянкою

700 козаків

600 невільників

800 в’язнів

500 полонених

передати лист батькам

минути Богуслав

сказати батькам, щоб з неволі її не викупляли

щоб батьки приїхали за нею

вільне життя на степових просторах

втечу з кам’яної темниці

рідну українську землю

Божий світ, праведне сонце 

їй подобалося турецьке життя 

вона потурчилась і побусурманилась  

вважала себе зрадницею 

було соромно повертатися додому 

звернення до Бога з проханням про оборону

уславлення героїв думи

повторення частин твору з метою уповільнення

заспів до думи    

реальний образ українки – невільниці з Богуслава

збірний образ, який не має конкретного прототипу

жінка, яка добровільно стала дружиною султана ради матеріального блага

жінка-зрадниця, що прагне розкоші турецької