№2. Суцільна колективізація. Голодомор 1932-1933 рр.

утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві

стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства

запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами

«прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом

багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села

розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств

вигнати куркулів зі створюваних колгоспів і радгоспів.

змусити більшу частину селянства об’єднуватися в колгоспи.

посилити матеріальну зацікавленість селян у суспільній праці.

перерозподілити землю куркулів на користь бідняків.

введення госпрозрахунку між державою та колгоспами.

освоєння цілинних та перелогових земель.

масових репресій проти селянства.

передання земель заможних селян бідняцьким господарствам.

зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва та піднесення добробуту селян

установлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації промисловості

допомога держави процесу колгоспного будівництва та вдосконалення агротехніки та агрокультури

подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним

Плакат створював негативний образ заможного селянства.

Появу плаката зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр.

Плакат закликав до впровадження політики «воєнного комунізму».

Плакат агітував за усуспільнення індивідуальної власності селян.

Поява плаката свідчила про неспроможність влади подолати наслідки голоду 1921–1923 рр.

Плакат агітував за соціалістичне змагання виробничих бригад на селі.

Поява плаката засвідчила провал заходів із хлібозаготівлі 1927–1928 рр.

масовий добровільний вступ селян до колгоспів

проведення кампанії з розкуркулювання заможного селянства

ліквідація системи державної хлібозаготівлі

розширення мережі машинно-тракторних станцій

державне стимулювання приватних присадибних господарств

запровадження внутрішніх паспортів для населення міст і новобудов

майнове розшарування колгоспного селянства

визначити одну з причин Голодомору.

вказати на організаторів геноциду українського народу.

створити уявлення про масштаби голоду 1921-1923 рр.

виокремити пропагандистську складову компартійної політики.

з'ясувати основні положення Продовольчої програми Комуністичної партії.

визначити одного з керівників Української РСР.

підсумувати наслідки впровадження продподатку.

 зростання життєвого рівня селянства

 фактичної ліквідації індивідуального селянського господарства

зростання збору зернових у республіці

формування нових прошарків селянства - "куркулів" і "підкуркульникув"

настійливі клопотання українських селян про створення колгоспів

прагнення покращити життєвий рівень населення

намагання взяти під повний контроль держави ситуацію в аграрній сфері

потреба держави в додаткових коштах для продовження індустріалізації

необхідність подолання наслідків голодомору 1921 р.

дотримання ідеології комунізму, що визнавала усуспільнення засобів виробництва 

загибель всього урожаю через несприятливі кліматичні умови

заможних селян

противників політики колективізації

противників радянської влади

всі вищезгадані категорії

«воєнний комунізм»

колективізація

нова економічна політика

«червоноармійська атака на капітал»

командно – адміністративне управління та матеріальне стимулювання робітників

матеріальне стимулювання та моральне заохочення робітників

моральне заохочення робітників і соціалістичне змагання

командно – адміністративне управління і соціалістичне змагання