Колективізація. Голодомор 1932-1933 рр.

У яких уривках з історичних джерел відображено становище в галузі сільського господарства 30-х рр. ХХ ст. України?

1) Постановою Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету та Ради Народних Комісарів розкладка відміняється, і замість неї вводиться податок на продукти сільського господарства;

2) Загальні збори бідноти… виносили постанови про відібрання в куркулів усіх засобів виробництва. Намічали день розкуркулення… У зазначений термін актив приходив до куркуля та описував усе його майно…;

3) Адміністрування, перегини по відношенню до середняка, штучне насадження колгоспів, методи насильства не тільки щодо середняка, а й до бідноти набули характеру системи.

Яку діяльність проводила комісія В. Молотова в Україні впродовж  жовтня 1932 — січня 1933 р?

Якою була мета здійснення суцільної колективізації?

Чи правильні твердження?

1) Колгоспи були зручною формою, за допомогою якої можна було легко збагачувати ресурсами державний бюджет;

2) створення колгоспів відбувалося виключно на добровільній основі.

Позначте наслідки наведеної постанови для українського селянства.

"…У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, у п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі й насіннєвий, у рахунок виконання плану хлібозаготівель…"

Коли було видано «Закон про п’ять колосків»?

Який висновок можна зробити, аналізуючи цитований документ?

«Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім у таких регіонах СРСР: з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії — 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу — 10 000-15 000 родин».

Укажіть наслідки суцільної колективізації, здійснюваної в Україні в 1930-х рр..

1. утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві;

2. стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства;

3. запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами;

4. «прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом;

5. багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села;

6. розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств.

Позначте рік видання листа-директиви С. Косіора місцевим  парторганізаціям про форсування темпів колективізації.

Постанова РНК УСРР про занесення на «чорну дошку» колгоспів за «злісне саботування хлібозаготівель» призвела до:

«Закон про п'ять колосків» був складовою політики: