Контрольна робота № 2. Давня українська література

реалізму

бароко

сентименталізму

романтизму

алюзія

асонанс

алегорія

алітерація

свободи

взаємоповаги

«в праці сконать»

«сродної праці»

Сковорода наслідує давньогрецького автора Езопа

через алегоричні образи тварин Сковорода описує людську поведінку

композиційно байка складається з оповіді та «сили»

свої твори Сковорода зібрав у збірник «Байки Полтавські»

Кожен повинен працювати стільки, скільки й інші

Людина народжена для роботи і повинна якомога менше відпочивати

Кожен має займатися тим, що йому найкраще вдається і найбільше подобається

У людини є право вибрати одну роботу на все життя

людей, які трудяться, та людей, які лінуються

суспільство з його бажаннями та вадами

свій життєвий шлях крізь навчання і перешкоди

життя суспільства, яке знайшло свого лідера

14

8

30

50

а) ХV ст.;                              

б) ХVІ ст.;

в) ХVІІ ст.;

    г) ХVІІІ ст.

У Києво-могилянській академії.

У Сорбонні.

У Краківському університеті.

У Петербурзькій академії мистецтв.

Петра Сагайдачного

Івана Богуна

Богдана Хмельницького

Петра І

«З усіх утрат утрата часу найтяжча»

«Я знаю все, я не знаю лиш себе»

«Світ ловив мене, та не спіймав»

«Щоб без свободи не міг я лишитись»

фінальне речення

розʼяснення змісту байки

філософська ідея на зразок «сродної праці»

синонім до слова «добро»

Літопису Самовидця

Літопису Самійла Величка

Літопису Григорія Грабʼянки

«Історії русів»

«Повісті минулих літ»

після великого потопу сини Ноя починають розселятися по світу

польський шляхтич Чаплинський провокує майбутнього гетьмана Хмельницького

козаки збираються на «чорну раду»

автор розмірковує про своє увʼязнення через прихильність до гетьмана Івана Мазепи

це комбінація різдвяної драми, яку витіснили із церкви, та світської лялькової гри

перша частина пʼєси завжди була однаковою, а друга змінювалася

ляльки зверталися до глядачів з кону

учасниками вертепу були святі та історичні діячі ХVІІ століття

сцени з народного життя регіону, у якому демонстрували вертеп

частина вертепу, в якій беруть участь лише люди-актори

смішні сценки, які розігрували в перерві, щоб дати можливість глядачам відпочити

вистави, які ставили студенти-бурсаки за сценаріями своїх викладачів

період розквіту усної народної творчості

ХІ століття

ХVІІ–ХVІІІ століття

ХХ століття

ораторської прози

героїчного ліро-епосу

історико-героїчного епосу

історично-мемуарної прози

створення світу і до ХVІІІ століття

племен сарматів, які жили на українських територіях

народження Богдана Хмельницького

початку національно-визвольної війни 1648 року

Острозькій академії

Києво-Печерському монастирі

Києво-Могилянському колегіумі

Іван Вишенський

Іван Величковський

Іван Федоров

Петра Сагайдачного

Петра Дорошенка

Богдана Хмельницького

“Зозуля та Дрізд”

“De libertate”

“Бджола та Шершень”                          

“Всякому місту звичай і права”

 “Бджола та Шершень”

“De libertate”

“Всякому місту звичай і права"

 “Вступні двері до християнської добронравності”