Контрольна робота №7. Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова. Складне речення. Пряма мова. Діалог.

Ледве Маруся вечора діждалася.

На вечорницях сидить, чекає.

Дівчата по куточках шепочуться.

Коли це опівночі рипнули двері.

Сказав те і пішов собі.

А Маруся петельку на ґудзичок золотий йому ззаду накинула і ниточку розмотує.

Розмотала всю і за нею пішла.

А ниточка дорогою вилася.

То що, Марусечко, тепер скажеш? - сміється суджений.

Тут усе наче від сну прокинулося.

Тільки тоді Маруся розказала про пригоду.

З тої пори Маруся нічого не боялася.

Дядьку Йване, у вас ото колеса крутяться!

Ой, дядьку, стійте!

Ого, бабуню, а чи годиться під дощем купатися восени?

А проте завів бабцю до хати.

Став Віник чоботи найкращі в усій окрузі шити.

Навіть сам пан Потоцький у нього чоботи замовляв.

Щоправда, платити за них не платив, а так забирав.

Панське діло таке - людську працю забрати, а грошей не дати.

Зима - це період зимових свят, подарунків і канікул.

Усі: вовки, зайці, білки - бігають по снігу і залишають сліди

Ти, напевно, знаєш мою однокласницю Ірину.

Засмутилося літо, а тоді усміхнулося.

Іван на корові їде і книжку читає.

Дивно, що корова його слухає.

Мабуть, і їй якесь слово таємне каже.

Начитається Іванко тих книжок і ввечері дітям розповіді править.

Так цікаво ті розповіді веде, що дядьки дорослі зупиняються і слухають.

Любили й парубки з дівчатами Івана послухати.

А той усе нові й нові історії вигадує.

А щн приспіває та без музики на губі заграє.

Батько його за ті приповідки хоч сварив, але не бив.

"Чи довго, Іване, ти будеш час витрачати дарма?" - питається батько.

Так і ріс Іванко.

Уже й здоровий парубок, а хто за такого заміж піде?

Ой, і непрості думки у хлопця в голові, ой, непростий свист.

"Зараз спробую", - думає Мана.

А хлопець по голівці Ману гладить і заспокоює: "Забилася? Не плач, зараз попустить"

І раптом біль зник і судома відпустила.