Контрольна робота №7. Реченя з однорідними членами, звертаннями та вставними словами. Складні речення.

Це такі члени речення, які відповідають на одне й те ж запитання, поставлене від одного й того самого слова в реченні.

Це такі члени речення, які відповідають на одне й те ж запитання, яке може бути поставлене від різних слів у реченні.

Це слова, які мають однаковий рід.

Це такі члени речення, які відповідають на різні запитання, які можуть бути поставлені від різних слів у реченні.

Я на все, старий, готовий! (Олександр Олесь)

Струмок серед гаю як стрічечка, на квітці метелик мов свічечка (П.Тичина).

...Золотий вечірній гість впав бадьоро, свіжо, дзвінко на закурені будинки... (М.Рильський)

А туман, неначе ворог, закриває море... (Т.Шевченко)

Всі знову малювали жовтогарячі клени і берези.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

У саду діти побачили розквітлі вишні, черешні, сливи.

Блакитними очима дивляться мені в очі весна й небо.

У неділю та у свята дівчата вбираються в стрічки.

Свита - це найстаровинніший і найпоширеніший верхній одяг українців.

Колись хустки в Україні вишивали шовком, сріблом і золотом.

У народі Микола Чудотворець - популярний святий.

Світить нам день безсмертними вогнями.

Діти цікавляться історією свого краю.

Який же ти світе теплий і широкий.

Славиться од краю до краю Вітчизна.

Благословенний будь мій, краю рідний.

Україно! Ти для мене диво!

Не стелись, тумане, не шуміть, тополі.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Всяке трапитись може на довгім віку.

Злива тривала майже годину.

Може ви чули як пахне земля?

Та ніч була на диво схожа.

Вишийте мамо сорочку кольором неба й степів!

Не розгубися синку у дорозі.

Любий тату запрягайте коника мені.

Над тобою бандуристе небо чисте!

додатків;

підметів;

присудків;

обставин;

підметів;

присудків;

означень;

обставин;

Думка, любі друзі, може далеко літати.

На жаль, чудес на світі не буває.

Це чудове свято залишиться принаймні в пам'яті багатьох людей.

Весна усе-таки , людоньки, мабуть,припізнилась.

Може, зламатися тіло, але ніколи - дух.

Здається, загримів десь на небі грім.

Здається, вічністю буття маленька мить.

Уже скоро мабуть, почнеться урок.

Сидимо веснянок та гаївок співаємо.

Ніжно і радісно хиляться кущі і дерева.

Де мати посіє там сходить добро. 

Залило водою луки.

простим;

складним;

двоскладним;

сполучниковий;

безсполучниковий;

Шелестить пожовкле листя по діброві, гуляють хмари.

Стогнали глухо берези, і хвилі плакали прозорі.

Вітер віє і не знає, що погоду він міняє.

Грім креснув, і дощ полився.

розповідним, складним;

розповідним, простим;

спонукальним, складним;

спонукальним, простим;

Прийшов вересень, і знову кличе нас до школи дзвінок.

Той ліс гуде й шумить на кам'янім узгір'ї.

Даринка виділялася між своїми балакучими й невгамовними подружками якоюсь недитячою мудрістю.

Учися чистоти і простоти.

Гримить Дніпро, шумить Сула, озвались голосом Карпати.

Думкою за любими синами вона ішла, куди ішли вони.

Надзвичайно важливим я вважаю, щоб почуття обов'язку перед старшим поколінням утверджувалось у душі дитини змалку.

просте, розпововідне, неокличне, ускладнене звертанням;

просте, спонукальне, окличне, ускладнене звертанням;

складне, спонукальне, окличне, односкладне, ускладнене звертанням;

просте, розповідне, окличне, двоскладне, ускладнене звертанням;

Сонце підбилося вгору і туман розвіявся

Сонце вже звернуло з обіду і хилиться на захід.

Сонце обливало землю рожевим світлом.

Туман хвилями лягає по степу німому.

Жив живе і буде жити мій народ.

Жив живеш і будеш жити мій народе!

Як я люблю мій рідний край!

А там повно всього і золота і срібла і діамантів.

Ти, безперечно знаєш, що листи бувають ділові та особисті.

Ти, безперечно, знаєш, що листи бувають ділові та особисті.

Ти безперечно, знаєш, що листи бувають ділові та особисті.

Молюся Вам за пісню колискову, за ласку, карий погляд і терпець.

Хліб і сіль завжди мали стояти на столі українця.

Над лісом і над полем чути спів жайворонка.

Голубі, сині, фіорлетові, рожеві пасма снувались над горами.