Самостійна робота. Відомості з синтаксису й пунктуації.

непрямих відмінків

який? чий? 

де? куди? як?

хто? що?

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою.

Небо заступили хмари.

Дороги веселі пливуть повз оселі.

Ліс хвилину стояв нерухомо.

прислівником

іменником

прикметником

дієсловом

Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева.

Полохливий заєць пригина вуха, витріща очі і порина у море лісових звуків.

Поблискують черешеньки в листі зелененькім.

Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко.

Все бачить співець у широкім роздоллі: і небо, і море, красу світову.

На високих горбах шуміли під вітром дуби, липи, клени.

З берега на берег можна добутися баржами, човнами.

Мама співає дитині першу пісню, відводить уперше до школи.

Ген неба край, як золото...

Прилітайте, пташки, до рідного дому.

Вечірня зіронька зійшла над головою.

Гаї, садки, урочища, хати - усе нашіптувало йому казки дитинства.

Отже, що тут багато говорити і сперечатися.

Звісно, хлопцям не було чого боятися.

Відступати нам, по-перше, пізно, а , по-друге, немає підстав.

Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити.

 Розповідне

Питальне

Спонукальне

Пояснювальне

біля школи

сонячний день

квіти і трави

буду ходити

сонце

промені

землю

посилає

Розвивайсь i далi мово наша рiдна i пронас нащадкам вiстку донеси.

Польова повитиця полiзла догори по стеблинi жита i розтулила свої білі делiкатнi квiточки.

Сонце спустилось ще нижче над лiсом i почало нiби ховатися десь у сизих борах.

Тихесенький вечiр на землю спадає i сонце сiдає в темнесенький гай.

Ми назбирали: боровиків, маслюків, лисичок, сироїжок.

І плащі, й костюми, й блузки — усе це можна купити в магазині одягу.

Вийшов з хати Юрко, і побачив велику крижану бурульку.

Книга то — джерело знань.