Контрольна робота 5

Барви ярiли мiнилися переходили однав одну й нарештi меркли.

Прозора пелюстка молодого мiсяця не тьмарилась не танула а наливалася свiтлом.

 Сонце скотилося майже до самого обрiю але раптом застигло на мiсцi.

Сонце до половини сховалося за хмару тiльки червоний пiвкруг його ще палахкотiв зверху.

 Митi жодної не можна повернути щоб заново по-iншому пожить.

Вiдбились зорi у водi летять до хмар тумани.

Із серця виросла калина над хвилями Днiпра злетiла пiсня журавлина.

Хтось стиха завiв пiсню до нього пристав ще один голос.

Навшпиньках пiдiйшов вечiр, i засвiтив зорi.

Земля гуде, i ридають дерева.

До землi ти голову притулиш, i матiр’ю тихенько назовеш.

Цi гори стоять одвiку, i стоятимуть довiку.

… i пригинав до землi дерева.

... i здiймав на дорозi куряву.

… i починав накрапувати дощ.

… i розганяв чорнi хмари.

 Диктор повiдомив про вiдкриття у мiстi нового стадiону.

.

За повiдомленням диктора в мiстi вiдкрився новий стадiон.

Диктор повiдомив що у мiстi вiдкрився новий стадiон.

 Диктор повiдомив у мiстi вiдкрився новий стадiон

Недаремно каже прислів’я Мала крапля лупає скелю.

Я запитав Батьку, що таке людська байдужість.

Тарас заплескав у долоні А он наша хата! А он наша хата!

Я люблю зиму сказала дiвчинка бо в сiчнi в мене день народження.

різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;

чиясь мова, передана від імені автора у формі складного речення.

слова, які називають того, до кого звергаємось із мовленням.

слово, що вживається жителями певної території.

На місці собору, за словами літописців, побудували будинок.

Любив дід гарну пісню й веселе слово.

Сьогодні на жаль погана погода.

Здрастуй, моя прадідівська хато.

Учитель природознавства сказав : «Завтра ми будемо працювати в саду».

« Ой, яка чудова українська мова!» - захоплено писав поет Олександр Підсуха.

« Ніщо так не красить людину, як натхнення» - подумала Ярослава.

"Куди?" ,- гукнув Василько.

складним; 

 із прямою мовою

 простим

зі вставним словом

Я запитав товариша: «Ти підеш на річку ловити рибу?»

« Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою», - підкреслював Володимир Сосюра.

«Як гарно»! – сказала сестра.

«Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину», - слушно застерігає Василь Симоненко.

А: «П?»

А : "П !"

«П», - а.

«П?» - а.