Контрольна робота. МОРФОЛОГІЯ

фікус, причал, театрал, рижик

вальс, мегаполіс, фунікулер, халат

барабан, барбарис, кілочок, килим

склодув, світогляд, світлофор, Чоп

кур’єр, четвер, автомобіль, Херсон

означає кількість предметів, змінюючись за відмінками, числами, родами

вказує на предмет, не називаючи його, змінюючись за відмінками, числами, родами

виражає ознаку чи властивість предмета, змінюючись за відмінками, числами, родами

означає предмет і характеризується граматичними категоріями роду, числа, відмінка

означає порядок предметів при лічбі, змінюючись за відмінками, числами, родами

материна допомога, братова квартира

материнське ставлення, Ольжина книга

Наталчина сукня, батьківські збори

Андріївський узвіз, товаришів зошит

Андрієва підказка, сусідський двір

зал, вальс, продуктивність, пристань

вість, галузь, доповідь, річ

тато, коло, хмарність, безтурботність

посередник, постачальник, прибутковість, відповідальність

біль, перекладач, власність, подорож

меблі, груди, ворота, життя

листя, сани, дріжджі, заручини

двері, штани, проміння, канікули

оглядини, молодь, жнива, Альпи

Суми, ножиці, пестощі, гроші

злий, білий, важкий, тихий

важливий, веселий, тупий, шкільний

поганий, ласкавий, дбайливий, дерев’яний

чесний, дурний, урочистий, весняний

синій, широкий, посівний, сільський

сміливіший, найгіркіший, найбільш дорогий, якнайрідніший

працьовитіший, найсвіжіший, найбільш вузенький, білолиціший

більш великий, жовтіший, зеленуватіший, найелегантніший

прегарніший, старіший, куціший, якнайдосконаліший

холодніший, найбільш кращий, чорніший, модніший

гострі ножиці, залізничний насип, вродлива місіс

спритний круп’є, науковий ступінь, солодке какао

довге волосся, зручні меблі, гострий біль

розчинна кава, скляні пенсне, лондонський денді

набридлива мушва, моя путь, картопляне пюре

відмінник, Перун, грім, землетрус

Горіх, дуб, інститут, ректор

доцент, біль, трамвай, учитель

базар, будівельник, воротар, хміль

Дніпро, Петербург, лікар, гачок

нове депо, давній парі, шановний месьє

нове кашне, давнє амплуа, кусюча цеце

високе Кіліманджаро, старий Тбілісі, відомий шансоньє

ґречний аташе, моє меню, смачний салямі

старовинний бюро, авторське кіно, ввічлива мадам

поганий, добрий, шевченківський, економічний

скромний, тихий, хитрий, дешевий

антикризовий, суспільний, щирий, холодний

університетський, гнідий, величезний, русявий

блідий, лисячий, газетний, ласкавий

щасливий, близький, величенький, зручний

малий, премилий, високий, важкий

вузький, надійний, сміливий, охайний

зручний, теплий, живий, великий

білий, чорний, яскравий, смуглявий

п’ятеро портфелів, двоє мільйонів, три журнали

двадцять п’ять учасників, троє тополь, сім яворів

двоє співробітниць, троє професорів, дві двері

семеро чашок, четверо діб, два керівники

четверо курчат, троє парубків, дві хати

Що тут для мене дороге? (Гр. Тютюнник).

Той виструнчився, біленький, як лебідь, у білому кожушку (Гр. Тютюнник).

Сили ж тієї людської скільки витратиться? (Гр. Тютюнник).

Слава тим, хто прагне волі… (М. Рильський).

Його влаштували так, що він міг напівсидіти, і йому було видно, що робиться навколо (Гр. Тютюнник).

двісті гривнів

триста юанів

чотириста єн

тисяча доларів

мільйон євро

Зима і літо зустрічаються, змагаються (С. Килимник).

На Срітення сніг — на весну дощ (С. Килимник).

І кожен вийде на свій поріг — на три дороги зі ста доріг (З. Филипчук).

Народний образ весни — це образ краси, сили й надії (З календаря).

Палає листя, любов сія, погасла пісня — ще не моя (З. Филипчук).

особовими

відносними

неозначеними

означальними

вказівними

триста, тридцятий

п’ятсот, п’ятнадцять

двісті, дванадцятий

шістсот, шостий

чотириста, чотиритисячний

ані/який, будь/хто, хтозна/кого, чий/небудь

аби/хто, будь/що, казна/чий, ні/хто

де/котрий, що/небудь, ні/скільки, що/сь

будь/чий, казна/яка, хтозна/кому, який/небудь

ні/якою, чий/сь, будь/з/ким, хтозна/на/чому

ста вісімдесятьма шістьма

шістистами сорокома п’яти

дев’ятистами тридцяти сімома

ста семидесяти трьома

п’ятсот дев’яностома двома

стами п’ятидесятьма сімома

стами п’ятдесятьма сімома

ста п’ятидесятьма семи

ста п’ятдесятьма сімома

ста п’ятдесятьма семи

аби/з/ким, аби/хто, де/який

ні/перед/ким, ні/з/чим, яке/сь

де/що, де/кого, будь/у/кого

хтозна/чому, аби/якій, ні/що

ні/чим, аби/що, де/котрий

З кожним днем він вільніше почувався і в школі, і на людях.

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь!

Ось такий і є вересень: удень надійний, уночі тривожний.

Ця печаль забрідала і в людське серце...

Дівчині хочеться щось спитати в парубка, та делікатність стримує.

Якщо товариші вам ладні допомогти, то ніколи не треба відвертатись від них (Гр. Тютюнник).

Кожен з них був сам господар і розумів, що перевезти хату з місця на місце — це діло не просте (Гр. Тютюнник).

І як тільки вона здолала тоді морок ночі на Княжій горі?.. (Є. Гуцало).

Зайшли ми до двору — ніде нікого не видно (Гр. Тютюнник).

Вигляд у нього був такий байдужий, що скажи йому зараз, що треба їхати на край світу, та й то не здивується… (Гр. Тютюнник).

А він сидів, зіщуливши ті плечі і звісивши ту голову тяжку (Л. Костенко).

Життя — така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти? (Л. Костенко).

Зима тікає, підібравши поли (Л. Костенко).

Потрапивши під холодний осінній дощ, стало холодно.

Не розчесавши коси, заплелася (Л. Костенко).

спитий, зів’явший, розкрившийся, нагороджен

перевірений, ухвалений, малюючий, читаємий

лежачий, умитий, збентежений, завмираючий

промокший, звенящий, сходячий, атакуємий

зроблен, умерший, тримавшийся, з’їдений

Вдягнувши віночок, довго крутилася перед дзеркалом.

Роздивлялася довкола, зрідка поглядаючи на двері.

Умившись, одягнув чисту сорочку й вийшов з двору.

Розкривши вікно, вдихав аромат осені.

осяяний, розкритий, наїжджений, усміхнений

заквітчаний, вишитий, вибілений, згасаючий

виміряний, визволений, потрачений, забутий

просмолений, розказаний, усміхаючийся, стоящий

оповитий, задуманий, заґратований, заплетений

Шаровари з дорогого червоного сукна були вимазані дьогтем як вияв цілковитої зневаги до них (О. Довженко).

Але перший, хто трапився назустріч подорожнім, був запорожець, що спав посеред самої дороги, розкинувши руки й ноги (О. Довженко).

Навколо неясно окреслювались приплюснуті клапті села, обведені сивою імлою дерева (М. Стельмах).

Від вологих зморшок потрісканої кори тремтить ледве помітний абрис відпару (М. Стельмах).

Поруч молоді запорожці витягли на берег волок, повен величезної риби (О. Довженко).

розплющений, розвинений, розвинутий, зсохлий

привітаний, збентежен, наповнен, заплющен

закінчений, запрограмований, з’їден, спрощен

митий, закінчений, заплачений, умившийся

прибраний, розвішений, напрасований, виконуємий

не погасили, спалюватимемо, прилаштовується, не втручаймося

приземлилися, виграватимете, будуть тренуватися, підкачаєте

гриміло, присіла б, влаштуєтеся, згасає

відлякали, будемо складати, приховали б, підрізаємо

поглядаємо, не засиджуйтесь, звикли, заглянете

писатиму, знатимеш, зустрічатимемося, вчитимете

белькочеш, захищаєш, бачимось, каяться

знаєш, накотиш, оборониш, бачиш

стелеш, в’ялиш, розмовлятиму, нервуємся

стелимо, цінуємо, цікавимося, допитуєшся

Робе як мокре горить.

Приходіть частіше до старих.

Ходімо до університету.

Сидю зазвичай на одному місці.

Блука осінній вечір по діброві.

белькочеш, стелим, сваримося, вчитимете

даси, повідаєш, спимо, мрієш

дмеш, робить, читає, димить

перемагає, доводимо, співаєш, їси

хвилюємося, клопочешся, сваримося, мирився

знаємо, перекладаєш, переказую, працюють

зажурився, переборемо, розважу, захищаїш

хоче, бачимось, купається, бояться

збираємося, оцінюю, белькотиш, вважатимуть

гуркочеш, хропимо, дзвенітимуть, горітиме

чистити, полоти, волочити, належати

платити, ловити, возити, казати

летіти, білити, кликати, не любити

ходити, косити, стежити, шаманити

терпіти, ненавидіти, лежати, оживати

Як дбаєш, так і маєш.

Щира праця мозолева.

Хто робить кревно, той ходить певно.

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Раджу вам час від часу перевіряти стан поточного рахунку.

Гонорар за надруковану статтю виплатять не сьогодні-завтра.

Банки часто густо принаджують клієнтів високими відсотками.

Почасти курс долара стосовно євро залежить від ціни нафти.

 Ціни на столичну нерухомість цього року зменшилися втричі.

мимо/волі, на/двоє, в/основному

на/пам’ять, на/відмінно, на/завжди

без/вісти, о/півночі, с/пересердя

на/вмисне, чим/скоріш, на/жаль

до/віку, по/друге, що/найвище

проведений менш успішно, легко знайти

співати голосніше, найдовше триватиме

краще не приходити, виконала найпроникливіше

ходімо повільніше, напиши більш докладно

тепло зустріти, заснований давніше