Контрольна робота "Однорідні члени речення. Звертання. Вставні слова"

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

Вечірнє сонце, дякую за день!Вечірнє сонце, дякую за втому.

Сиплеться,сиплеться, сиплеться тихою мрією сніг.

Подякував козак за пораду, повернув коня і сховавсь поза деревом.

Ти мене кохана проведеш до поля.

Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

Мій Боже милий як-то мало святих людей на світі стало.

Спасибі Вам мамо за вічну любов і за всю неоплачену ласку.

І тліє все: в попелищі і радість, і труд, і піт.

Скрізь: і в світлицях у Колодія, і на подвір`ї - сидить поза столами городова козацька старшина з запорожцями.

Ні спека дня, ні бурі, ні морози ніщо не вб`є любов мою живу!

Багато поетів а саме Б.Олійник, Л.Костенко, П.Тичина - оспівували давню й нову красу Києва.

Ой дівчино шумить гай.

Не сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла осені пора.

Понеси мене на крилах радосте моя.

Старі дуби спасибі вам за осінь.

Чужа душа то кажуть темний ліс.

Здавалось це була інша земля.

На щастя Федько не може чути ніяких порад і щасливо добирається до берега.

Отже червень починаються канікули!

Правда, може я сам-таки в цьому й винен...

І вернеться наша воля, а може, ще й слава...

Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть симпатичний.

Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.

Кома при однорідних членах речення.

Кома між частинами складного речення.

Кома для виділення вставного слова, словосполучення.

Кома при звертанні.

Звертання— це слово або сполучення слів, яке називає особу чи предмет, до яких звертається мовець.

Звертання можуть бути непоширеними й поширеними.

Звертання у реченні виступає підметом

Під хатою заночуєм, сину мій Іване!

Плачте, діти козацькії, така ваша доля!

Брати мої, діти! Дайте мені порадоньку, що будем робити?

Зв,...

..., Зв.

..., Зв, ...

Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну.

На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.

«Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай за шмати!».

1-Б, 2-А, 3-В, 4-Г

1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б

1-Г, 2-В, 3-А, 4-Б

1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г

Аж до обрію розкинулося золоте поле пшениці.

Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле.

Усе море скрізь чорніло ніби пооране поле.

Я люблю тебе поле простір твій широчінь твої пахощі й цвіт

Вельмишановно Світлано Павлівне!

Друже Богдане!

Глибокоповажний пане президенте!

Добродію Максименко!

Лози, кручі, ліс все блищить і сяє на сонці.

Нашого двору не минали народні обряди колядування, посипання, запросини на весілля.

Мати в руках несе цибулю, кріп, петрушки пучечок.

Любов, надія, віра ці якості вкупі складають людяність. 

А ще читайте книги любі друзі в них мудрість людська.

Як не любити вас літні ночі за лагідне тепло і спокій?

Веселі вітри співають свою пісню безмежному морю.

Дзвени моя пісне крилата у вітрах світової весни.