Контрольна робота. Речення з однорідними членами.Звертання. Вставні слова.

залежать один від одного, не стосуються одного й того самого члена речення, виконують однакову синтаксичну роль

 містять повідомлення про якісь факти, події чи явища дійсності

 вимовляються перелічувальною інтонацією, виконують різну синтаксичну роль

рівноправні між собою, стосуються одного й того самого члена речення, виконують однакову синтаксичну функцію, відповідають на те саме питання

За лісом сонце сходило й розсіювалося біле плетиво хмар.

 У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

Щасливо, радісно весільно квітує нива молода. 

Сила, та розум – краса людини.

Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.

У нашому саду ростуть такі дерева – яблуні, груші, сливи.

На ярмарку продавці продавали, кричали і запрошували щось купити.

Любив дід гарну бесіду і добре слово.

Раділи верби і тополі…

Даруйте людям радість і тепло.

Раділи, і садок і поле, і долина. 

Будинки, сади, сніги  усе мліє в теплі сонця.

Світить, та не гріє сонце золоте.

У лісі не було нічого: ні ягід, ні грибів, ні черешень.

 Харитя поклала торбинку, взяла в руки серп і почала жати.

Полювати на дрібних тварин злітаються хижі птахи: орли, яструби, сови.

Плоскі вершини гір вкриті ковилою, житняком, шавлією та іншими трав'янистими рослинами.

Луки, гори, пишні сади - все зелене й принишкле.

Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

Мова - це, без сумніву, фундамент культури.

Може то птахи приносять на своїх крилах весну?

Нам літня ніч короткою здається.  

Усі квіти тягнуться до сонця маки, ромашки, волошки. 

І над водою і над гаєм все мовчить. 

І доріжки, і яри, і стежини усе замело снігом.

Тут рідне все зелена трава, прижовклий листок, легенька пір'їна

звертання

узагальнювальне слово

вставні слова

Це може навіть і не вірші а квіти кинуті тобі.

На щастя дощу сьогодні не було.

З берега видно далеко.

 Сьогодні мабуть буде сніг.

Здається гори перевертав би й не чув би втоми.

Ми полюбили і гомін вулиці і тишу Дніпра і хащі лісу.

Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і дібровах.

 Не знайти на земній кулі людей яких би не чарувала світла музика квітів.

 А ще читайте книги любі друзі: в них мудрість людська.

Веселі вітри співають свою пісню безмежному морю. 

 Як не любити вас літні ночі за лагідне тепло і спокій?

 Брати мої пам’ятайте славних прадідів наших історію.