Контрольна робота "Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова."

Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева.

Ліс якусь хвилину стояв нерухомо.

Полохливий заєць пригина вуха, витріща очі і порина у море лісових звуків.

Непорушно стоять дерева, загорнені у вранішню сутінь.

Люблю я дрібні дощики, та літні грози.

У нашому саду ростуть такі дерева – яблуні, груші, сливи.

Щасливо, радісно весільно квітує нива молода.

 Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.

 звертання у реченні виступає підметом.

вставне слово є членом речення;

кома не ставиться між однорідними членами, якщо вони з’єднані

сполучниками.

 звертання – це слово чи сполучення слів, що називає того, до кого

звернена мова;

О слово, рідне, що без тебе я?..

 Жив, живеш і будеш жити мій народе.

Соловейку мене полонила твоя душевна пісня.

Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно!

Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди

У калині, кажуть, материна любов і мудрість.

 Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

Скажіть, будь ласка, де живе мрія.

Може то птахи приносять на своїх крилах весну?

 Звісно, хлопцям не було чого боятися.

 Відступати нам, по-перше, пізно, а , по-друге, немає підстав.

Мова - це, без сумніву, фундамент культури.

Друже радий зустрічі з тобою.

Як тебе не любити Києве.

 Скажіть шановний де мешкає Софія.

До тебе люба річечко ще вернеться весна.

Символи України верба й калина.

  І доріжки і стежини усе замело снігом.

Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки.

 І над водою і над гаєм все мовчить.

Осінь стояла напрочуд погожа й тепла.

Я люблю і вітер і сніг.

Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками і манять до себе.

Налетів сильний і холодний вітер і зірвав останні листочки.

 означенням

 додатком

 присудком

 підметом

на щастя, очевидно, безсумнівно

може, по-перше, кажуть

 ніби, немовби, адже, навіть

мабуть, отже, видно, на жаль

вставні слова не виступають членами речення.

 однорідні члени речення відповідають на одне і те ж питання;

звертання завжди пишеться з великої літери;

вставні слова передають ставлення мовця до сказаного;