Контрольна робота "Однорідні члени речення. Звертання. Вставні слова".

 відповідають на одне питання

стосуються того самого слова в реченні

не є членами речення

називають особу чи предмет,до якого звертаються

Старі дуби,спасибі вам за осінь.

Полохливий заєць пригина вуха, витріща очі і поринає в море лісових звуків.

Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева.

За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.

Дерево переплелося вітами,кущі шипшини порозросталися.

Цілу ніч надворі виє вітер,деренчить у віконнім склі.

Виструнчились у весняному святковому вбранні вишні та яблуні.

Парк прикрашений статуями та фонтанами.

кому

тире

двокрапку

лапки

однорідними членами речення

звертаннями

вставними слова

другорядними членами речення

Вставні слова є членами речення

 На письмі вставні слова виділяємо комами

 Вставні слова не є членами речення

На письмі вставні слова не виділяємо комами

Кажуть після грози навіть хліб краще росте.

Кажуть, після грози навіть хліб краще росте.

Кажуть після грози, навіть, хліб краще росте.

Кажуть після грози, навіть хліб краще росте.

У кімнаті здається нікого не було.

Я на жаль ніколи не був у тайзі.

Наприкінці зими порожнім здається листяний ліс.

На мою печаль ми так і не вибралися на море.

виступає підметом;

виступає означенням;

виступає додатком;

не виступає членом речення

 не є звертанням;

пишемо з великої букви;

є звертанням;

виділяємо з обох боків комами.

Дай мені крила Україно!

Горнусь до тебе Україно!

 Благослови мене рідна земле як мати в дорогу.

Розпрягайте хлопці коні та лягайте спочивать.

Жив, живеш і будеш жити мій народе.

Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно.

О краю мій тужу я за тобою! 

Люблю я сонечко, тебе.

Може то птахи приносять на своїх крилах весну?

Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

Нам літня ніч короткою здається.  

Мова - це, без сумніву, фундамент культури.

тільки головні члени речення

тільки другорядні члени речення

як головні, так і другорядні члени речення

об’єднуючими

узагальненими

узагальнювальними

головними

почуття радості;

упевненість;

невпевненість;

почуття жалю.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля

Щастя, кажуть люди, - перелітна птаха

Чи знаєш, ти хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля?

Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі держави і кордони

Вітер в гаї нагинає лозу і тополю.

Усе зникло місто гори поле гай.

На небі на узгір'ях на горі скрізь червоно.

Луки гори пишні сади усе зелене й принишкле.