Контрольна робота "Складне речення. Пряма мова. Діалог"

одна граматична основа;

дві або більше граматичних основ;

дві граматичні основи;

немає граматичних основ взагалі.

окличні та неокличні;

розповідні, питальні, спонукальні;

прості та складні;

ускладнені та неускладнені.

розмова двох осіб;

слова автора;

чуже мовлення, передане дослівно;

чуже мовлення, передане не дослівно.

1;

2;

3;

4;

«Оксано, тікаймо!» - кричала Олеся.

«Я не попадуся в сітку,» - в'юн верткий хвалився рибкам.

Іван сказав – «З тобою мова буде потім».

"Якось воно буде" - сказала миша в котячих зубах.

Тільки безсполучниковий;

тільки сполучниковий;

безсполучниковий та сполучниковий;

немає правильної відповіді.

діалогом;

реплікою;

словами автора;

прямою мовою.

розмова багатьох осіб;

фраза кожного з учасників розмови;.

розмова однієї особи;

розмова двох осіб.

слова автора;

пряму мову;

слова кожного зі співрозмовників;

два або кілька простих речень.

є реченням із прямою мовою;

є діалогом із двох реплік;

є діалогом із трьох реплік;

є діалогом із чотирьох реплік.

кому;

двокрапку;

тире;

кому й тире

Промовила конвалія: "Прощай, гаю милий!"

Бджола каже: "Годуй мене до Купала Йвана, то зроблю з тебе пана".

Вовк у лося запитав: "Ти чому рогатий став?"

"Діду, я трави накосив", - похвалився онук.

а) А: "П!?"

б) "П!" - а.

в) А: "П?"

г) "П", - а.

Бабуся дістала любисток, материнку й чорнобривці.

Учітеся, брати мої, думайте, читайте.

Мама і тато, дочка і два сини, сусідка Катерина та її онук зустрілись випадково у парку.

Дочка вчора отримала "12" за контрольну, а от син, на жаль, захворів і не писав цю роботу.

Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива...

Люблю я день і поклоняюсь грому.

Веселка весельця в ставок опустила і сонячні скельця в ставку намочила.

Увечері на небі спалахують міріади зірок, а на морі стелиться місячна доріжка.

тире;

двокрапку;

кому;

крапку.

після лапок;

перед лапками;

після тире;

перед тире.

Мужній будь шепоче мати, проводжаючи сина до воріт.

Колись моя бабуся говорила хто дітей любить, той добрий чоловік.

Яблуко від яблуні далеко не котиться повторював він частенько.

Галина Павлівна повідомила, що лелеки вже повернулися з теплих країв.

… i розганяв чорнi хмари.

… i пригинав до землi дерева.

… i починав накрапати дощ.

… i здiймав на дорозi куряву.

У Черкасах ішов дощ, а над Львовом світило сонце.

Сестрички могли б піти погуляти, але Маринка вчасно не вивчила уроки.

Цвіркун сюрчить, і сад шумить.

Місяць в травах росяних купався, по степу світилась ковила.

- Журавлі! Діду, журавлі летять!

- Повертаються з вирію веселики наші прошепотів дідусь.

- Журавлі! Діду, журавлі летять!

- Повертаються з вирію веселики наші! - прошепотів дідусь.

 - "Журавлі! Діду, журавлі летять!"

- "Повертаються з вирію веселики наші, - прошепотів дідусь."

 - Журавлі! Діду, журавлі летять!

- Повертаються з вирію веселики наші, - прошепотів дідусь

 - "Зрубай дуба, дідусю," - просить онучка.

- "Завтра вранці почнемо" - відповів дідусь.

Просить онучка дідуся:

- Зрубай дуба!

Дідусь відповів:

- Завтра вранці почнемо!

 Внучка попросила дідуся, щоб зрубав дуба.

Дідусь відповів, що зрубає дуба вранці.

 "Зрубай дуба, дідусю", - просить онучка.

"Завтра вранці почнемо", - відповів дідусь