Контрольна робота. Складні речення. Пряма мова. Діалог

Білі стовбури молодих дерев яскраво блищать на сонці, і від цього гай стає ще світлішим.

Весна — пора нових радощів і для людини, і для всього живого.

Сонце піднімається все вище, яскраво світить і дає більше тепла.

Ясне сонечко покликало в гості ранню весну.

Легкі тумани серпанками сонні долини вкривають (Леся Україн­ка)

Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах (О. Довженко)

Рівними-рівними рядами стоять розлогі яб­луні, груші, сливи, вишні й абрикоси (О. Копиленко)

Дощ пройшов, і світлі ручаї в синє море виливають воду

(П. Воронько).

До сходу сонця вітер спить, на траві роса тремтить.

Скоро вже розпустяться листочки, зацвіте все навкруги, гай і сади сповняться солов'їним співом.  

Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.

І річки заливають береги, бо клекотіли грози навкруги.

Лінивий двічі робить, а скупий двічі платить.

Для того є муха на світі, щоб ледарі вдень не спали.

Не дивись на чоловіка, а на його діло.

Знає кіт, чиє він сало з’їв.

і заторохтів краплями по вікнах.

зашумів над полями, лісами.

і нарешті напоїв спраглу землю.

і піднявся холодний вітер.

«А куди ти, Лисичко?» — питає Вовчик-братик.

Прийшла мати до берега та й кличе: «Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка!» (Нар. тв.).

«Кізонько моя люба, чи ти пила, чи ти їла?» — питається дід (Нар. тв.).

«Здоровенькі були!» — обидві мухи загули (Л. Глібов).

Тарас радісно заплескав у долоні і вигукнув, що бачить нашу хату.

Стародавня народна приповідка мудро вчить: «Держімося землі, бо земля держить нас».

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Довіку мене зігрівало святе відчуття, що лиш рідна земля може дати нам силу життя.

Життя в неволі нічого не варте відказав Максим.

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

Ми розвіяли хмари похмурі, щоб над нами сіяла блакить. 

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Са: "Пм".

"Пм", – са.

"Пм!" – са.

"Пм! – са, – пм"

 Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярослава.

Дякую за пропозицію відповіла Ганнуся обов’язково нею скористаюся».

Наталочка запитала, чи можна жити так, щоб просто радіти.

Ви мені дуже допомогли не міг стримати захоплення Богдан.

Підійшла вона ближче і чемно привіталася: «Добрий вечір, дорога матінко!»

«Ми цього ніколи не забудемо і не пробачимо» — сказали люди.

«Що ж робити? — міркує хлопець. — Куди податися?»

Зрештою хлопець махнув рукою і сказав: «Гаразд, домовилися».

А

Б

В

Г