Контрольна робота № 3. Складнопідрядне речення (Частина І)

Свинцем набрякли сиві хмари, а сонце зникло якось враз.

Косили сіно лугове, і пахла м’ята.

Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.

Нехай радіє правдонька, а кривда чеше ніс.

А хто стрічався на шляху зо мною, того я щирим серденьком вітала.

З особливою пильністю зберігалися липові гаї, які давали мед, і дубові ліси.

Коли я сплю, час приходить і до мене, постоїть-постоїть біля узголів’я та й злегка потягне за чуба малого.

Народе мій, як добре те, що ти у мене є на світі.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

Люблю слухати, як гудуть бджоли.

Бліде небо мигтить зірами до блакиті, що оповила степову далечінь.

Ріка в бігу аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть.

Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.

Де щастя упало, там і приятелів мало.

І неначе ще й досі я чув, як в акаціях вітер шумить.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

Дрібні хвилі зливались докупи, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадалися до берега, падали на пісок і розбивалися на білу піну.

Там, де шахти розпростерли темні крила над селом, вже за обрієм блиснуло золоте зорі весло.

Вогню не засвічували, бо ясно світив місяць у небі. 

[ ], (коли…), (як…);         

[, (коли…), (як…), ];              

[ ], (як…), (коли…); 

(Коли…), [ ], (як…).

1г, 2а, 3б.

1а, 2г, 3д.

1г, 2б, 3а.

1г, 2б, 3д.

Полум'я стояло рівно наче свічка палала.

А дощ періщить так що аж ліс гуде.

На долонях несу пташенятам води що росою скотилася з теплого колоса.

І дивно всім що перед бурею такого затишшя не було зовсім.

Ростуть слова, немов росте трава.

Був дуже веселий, бо поталанило йому дивовижно.

Старий поволі пішов на пасіку, щоб попрощатися з бджолами.

Де коріння, там і дерево.

Як ото після градобою колоски на ниві підводяться так зараз підводяться, відходять душею люди.

Крім цмину піскового на Україні ще поширені цмин щитоносний, який зростає на приморських пісках Азовського та Чорного морів, і цмин запашний.

Хочеться, щоб не було краю безмежному палахкотінню блакиті вінценосному сяйву сонця.

Біленькі хатки з темними й жовтими солом’яними покрівлями визирали весело всміхаючись з невеликих садочків, що зеленіли мало не в кожному дворі.

У складносурядному реченні одна частина головна, а інша – підрядна.

Розрізняють три види складносурядних речень: єднальні, протиставні, розділові.

Складні речення поділяються на сполучникові, безсполучникові та речення з різними видами зв’язку.

Складнопідрядні речення поділяються на складнопідрядні означальні, з’ясувальні, обставининні речення.

Там, де старе річище Дніпра сходилося з новим праворуч ішов рукав, замикаючи водяне оточення.

Не надивлюсь, не намилуюсь, як гай зимовий занімів.

Осінь схожа на теплі долоні жінки, що лежать, притомившися, на колінах.

Хай слово мовлене інакше - та суть в нім наша зостається.

Андрієві було тільки дев'ятнадцять років, хоча через свій зріст він видавався вже дорослим парубком.

Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої.

Над голубими вітряками плив журавлиний караван, неначе кликав у дорогу.

Києвом поповзли чутки, ніби архітектор звів дивний будинок на спомин про дочку.

Але ж відомо, що значна частина валів споруджувалася раніше.

Є в Україні символи, у яких вишивка відіграє важливу роль.

За лісом, що темнів на схилі гори, спалахнула пожежа.

Учені стверджують, що загальний книжковий фонд Київської Русі складався з 130–140 тис. томів.

Як добре знати, що тебе веде твій власний шлях — єдиний із можливих.  

Народу, що втратив мову, більше нічого вже втрачать.  

Пам’ятай, що книги — це тисячолітня мудрість людини.  

і зігріває все навколо.

освітивши і поле, і ліс.

хоча навколо біло-біло від іскристого снігу.

а над полями та над нивами вітер грається.