Контрольна робота "Сучасна українська мова як вища форма існування національної мови. Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему"

мова, носіями якої виступають представники поколінь, що живуть у часовий період, який ми називаємо сучасним;

засіб спілкування нації та засіб її самоідентифікації серед інших націй;

мова, сформована на базі говірок південно-східного наріччя;

мова, що вживається в розмовному та художньому мовленні як стилістичний засіб надання грубуватої, зневажливої характеристики.

видихуваним струменем повітря;

голосом і шумом;

тільки шумом;

тільки голосом.

слова, що є характерними для певного територіального або соціального діалекту;

шар лексики, який використовується для точного визначення спеціальних понять;

слова, які зазнали навмисних змін: вставляння складів, додавання або змінювання окремих звуків;

витіснені назви понять, що існують і в наш час.

переднього ряду;    

середнього ряду;

переднього піднесення;

заднього ряду.

чергування голосних фонем;

чергування приголосних фонем;

спрощення;

подовження.

Іван і Марічка, учителі й учні, мить і вічність, сучасник і свідок;

злагода і єдність, дуб й береза, брат й сестра, Олена й Єгор;

синтаксис й пунктуація, мороз й сніг, графіка і орфографія, Ірина й Ярослав;

любов й ненависть, у книзі йдеться, прозаїки й поети, Леся і Юрій.

мова, оброблена майстрами слова, вченими, письменниками;

розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови;

засіб спілкування нації та засіб її самоідентифікації серед інших націй;

мова, що вживається групою людей, об’єднаних спільними інтересами, звичками, родом занять.

голосом і шумом;

тільки шумом;

тільки голосом;

видихуваним струменем повітря, що проходять через перепони.

передньоязикові;    

глоткові;

сонорні;

губні.

шар лексики, який використовується для точного визначення спеціальних понять;

слова, що вживаються групою людей, об’єднаних спільними інтересами, звичками, родом занять;

слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення;

назви професійних понять.

Дисиміляція;

асиміляція;

спрощення;

чергування.

узимку, уранці, учитель, усякий, усе, уперед;

владар, вступ, увага, ударник, Врубель, Владислав;

удача, вдвох, вперше, униз, Урал, Україна;

умова, уночі, уміння, вперед, вдень, Угорщина.