«Я (Романтика)» М. Хвильового – твір
Неокласицизму
Неоромантизму
Експресіонізму
Імпресіонізму

«Я (Романтика)» М. Хвильового – твір
Неокласицизму
Неоромантизму
Експресіонізму
Імпресіонізму
На початку новели «Я (Романтика)» М. Хвильовий подає присвяту-асоціацію твору М. Коцюбинського
«Цвітові яблуні»
«Intermezzo»
"Кононівським полям"
"Любові всевишній "
Новела «Я (Романтика)» має такі композиційні особливості:
ліричний вступ, три частини, розповідь від третьої особи
ліричний вступ, три частини, кульмінація на початку твору
ліричний вступ, три частини, розповідь від першої особи
п’ять частин, кульмінація в кінці твору, опис інтер’єру палацу
дві частини, опис інтер’єру палацу, монологи
Кульмінацією новели «Я (Романтика)» є
погроза розстріляти Андрюшу, якщо він покине трибунал
суд над жінкою в траурі й чоловіком у пенсне
розстріл черниць
розстріл чекістом своєї матері
каяття чекіста в кінці твору
Сторожами своєї душі «Я» називає
Матір і черниць
Андрюшу й дегенерата
Ідеали революції.
Дегенерата й доктора Тагабата.
Твір " Я (Романтика") починається рядками
"Помешкання наше -фантастичний палац: це будинок розстріляного шляхтича".
"...Знову на далекій міській башті за перевалом дзвенить мідь: то б'є годинник".
"... В кабінеті увалився цілий натовп черниць. Я цього не бачив, але я це відчував".
" З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія"
"... Я зупинився серед мертвого степу: - там, в дальній безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни"
Словами "низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосчя й приплюснутий ніс" схарактеризовано
доктора Тагабата
главковерха чорного трибуналу
Андрюшу
дегенерата
Про "Я" йдеться в усіх рядках, окрім
"Бандит"- за однією термінологією, інсургент- за другою"
"... я - чекіст, але і людина"
" ...вірний вартовий на чатах".
"...стояв перед ...натовпом черниць із розгубленими очима, як зацькований вовк"
"...главковерх чорного трибуналу комуни"
У ліричному вступі до твору " Я (Романтика") розповідається про дві великі любові
дружину "Я" і його матір
дві жінки, які кохав "Я"
матір "Я" і "загірну комуну"
до світу і до дружини
За жанром "Майстер корабля" є
соціально-психологічним романом
урбаністичним романом
історичною повістю
мариністичним романом
соціально-побутовою повістю
У балерину Тайях закохані редактор і
Директор
Професор
Режисер
Сев
Генрі
Український організатор кіновиробництва Павло Нечеса у творі "Майстер корабля" -прототип
Богдана
Директора
Сева
То-Ма-Кі
Професора
Згадує, що на бульварі стоїть пам'ятник якомусь моряку, і припускає, що це і є той самий Богдан, персонаж твору " Майстер корабля"
Майк
Генрі
Тайях
Сев
Директор
За жанром роман «Місто»
історичний
фантастичний
пригодницький
урбаністичний
соціально-побутовий
Вислів Як можна бути вільним, Евкріте, коли ти маєш тіло? є
реплікою Степана
авторським відступом
думкою Вигорського
епіграфом до роману
аргументом Максима
Жінки в житті Степана Радченка з’являлися в такій послідовності
Зоська — Рита — «мусінька» — Надійка
Рита — Надійка — Зоська — «мусінька»
Надійка — «мусінька» — Зоська — Рита
«мусінька» — Зоська — Рита — Надійка
Надійка — Зоська — «мусінька» — Рита
Сільську ментальність утілено в образі
Надійки
Зоськи
Рити
повії
«мусіньки»
Фальшивість і тимчасовість утілено в образі
Надійки
Зоськи
Рити
повії
«мусіньки»
Непередбачуваною й екзальтованою зображено
Надійку
Зоську
Риту
повію
«мусіньку»
Зоська називала Степана
талановиттим
злиднем
божественним
селюком
генієм
Страшним ворогом людськості Вигорський (у романі "Місто") вважав
цивілізацію
літературу
пошту і телеграф
місто
книжки
Прочитайте рядки.
Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і розбігались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі викрики срібних авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі раптом урвали його [Степана. — Авт.] заглибленість.
В основі опису нічного міста лежить художній засіб
персоніфікація
алегорія
інверсія
метонімія
синекдоха
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест