Контрольна робота "Українська морфологія як розділ мовознавства про частини мови"

сукупність граматичних значень і відповідних засобів вираження їх у конкретному випадку вживання слова;

розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови;

найзагальніше поняття, що об'єднує ряд співвідносних граматичних значень і виражене в певній системі співвідносних граматичних форм;

самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто? що?

службові;

власнеукраїнські;

запозичені;

самостійні;

вигук;

прості;

складні;

складені.

Вигук;

дієслово;

прикметник;

іменник;

числівник;

займенник;

прислівник;

усі частини мови.

Ліс, парта, Земля, село;

риба, учень, горобець, чоловік;

стіл, вечір, брат, берег;

соловейко, глина, олень море.

Запашний, науковий, чистий, західний;

поганий, зелений, журнальний, трав'яний;

гострий, веселий, солодкий, твердий;

сивенький, вечірній, грушевий, весняний

ніжний, широкий, босий, вороний;

багатий, сердечний, чорний, дзвінкий;

відповідальний, швидкий, дрібний, дорогенький;

лагідний, синій, порожній, дрібнуватий.

На батьковому, на синіх, на безкраїм;

блідолицим, блідолицьою, синьою;

високой, синьой, безкраєму;

батькового,безкрайого, синього.

Неповторний, без'язикий, колючий;

недорогий, надпотужний, соковитий;

небалакучий, безвідповідальний, прадавній;

чистенький, життєвий, праслов'янський.

північно/західний, сніго/збиральний, судно/будівельний;

південно/слов'янський, світло/рожевий, сільсько/господарський;

воєнно/польовий, військово/забов'язаний, багато/барвний;

чорно/земний, ліво/бережний, жовто/гарячий.

десять, десятеро, десятка, десятий;

три, третій, тридцять, триста;

двоє, другий, двічі, дванадцять;

п'ятдесятий, п'ятдесят, п'ятдесятиріччя, п'ятнадцятий.

Двоє, троє, четверо, п'ятеро;

одна десята, п'ятдесят, п'ятсот, дев'ять;

другий, сорок третій, дев'яностий, двісті тридцять сьомий;

двадцять сім, тридцять сім. сорок два, п'ятдесят вісім.

Власне кількісні;

збірні;

дробові;

неозначено-кількісні;

загальні.

Весь, цей, мій, ніхто, будь-який;

той, ніщо, абищо, її, всякий;

хто-небудь, абихто, хтозна-що, будь-що;

я, себе, її, нікотрий.

Ніскільки, дехто, ніщо, його, вони;

ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий;

інший, він, ніхто, ви, мій;

ти, чий?, чийсь, їхній.

я;

хто;

ніякий;

себе.

Аби/кого, де/кого, ні/хто, будь/з/ким;

де/в/чому, аби/чим, хтозна/з/кого, де/кому;

хтозна/чим, будь/кого, що/небудь, казна/хто;

хто/сь, де/кілька, коли/небудь, ні/від/кого.

а) Вдалині пролітали лелеки, і їх радісне курликання вітало рідну землю.

б) Гетьте, думи, ви хмари осінні!

в) Кру - кру! - лунає поклик журавлів, і слід по них в німому небі тане.

г) Затьохкав соловей за гаєм, мабуть, зорю вечірнюю вітає. 

1

2

3

4

а) Дощ ущух, про/те ненадовго.

б) Про/те не варто згадувати.

в) Про що/б мені у вас запитати?  

г) Я напишу про/те святкове дійство.

а) до - частка

б) від - прийменник

в) два - числівник

г) майже - частка